Вчені з MIT з’ясували, чому давньоримський бетон зберігає міцність тисячоліттями та здатен самовідновлюватися. Відповідь вдалося знайти завдяки археологічним знахідкам у Помпеях.
Про це повідомляє IFL Science.
Давньоримський бетон давно вважається одним із найміцніших будівельних матеріалів в історії. Багато споруд Римської імперії стоять досі, попри тисячі років, землетруси та погодні зміни.
Команда дослідників із MIT встановила, що головним інгредієнтом цього бетону був пуццолан — реактивний вулканічний порошок із району Поццуолі неподалік Неаполя.
Його змішували з негашеним вапном та іншими сухими матеріалами, а вже потім додавали воду. Після цього суміш проходила через процес так званого “гарячого змішування”.
Саме ця технологія дозволяла зберігати в бетоні дрібні вапняні включення. Якщо в конструкції з’являлися тріщини, ці частинки розчинялися й повторно кристалізувалися, фактично “заліковуючи” пошкодження.
За словами співавтора дослідження, доцента MIT Адміра Масича, це створює динамічну систему самовідновлення, яку сучасна інженерія тільки намагається відтворити.
Щоб перевірити свою теорію, вчені дослідили залишки будівельного майданчика у Помпеях, знищених під час виверження Везувію в 79 році нашої ери.
Аналіз підтвердив, що римляни спочатку змішували сухі компоненти, а не готували вапняну пасту, як вважалося раніше. Це частково суперечить трактатам римського архітектора Вітрувія.
Втім, дослідники не виключають, що його записи могли бути неправильно інтерпретовані або неповними.
Науковці переконані: цей принцип може стати основою для створення нового покоління бетону, який буде довговічнішим і зможе самостійно відновлювати пошкодження.