Стародавні статуї без носів — явище, яке століттями викликало запитання у дослідників. Історики пояснюють: у багатьох випадках це було не випадкове руйнування, а навмисна дія з особливим символічним значенням.
Про це повідомляє History.
У давнину статуї часто сприймали не просто як мистецтво. Для багатьох цивілізацій вони мали сакральне значення, а інколи вважалося, що в них може міститися частина душі людини або сутність божества.
Саме тому руйнування скульптур нерідко ставало способом позбавити їх сили, впливу чи символічної влади.
Особливо це було поширено в Стародавньому Єгипті. Там вірили, що статуї богів та померлих можуть зберігати частину життєвої енергії.
Через це пошкодження окремих частин тіла мало чітке значення. Наприклад, без вух статуя не могла “чути” молитви, без рук — приймати або приносити жертви.
А ніс мав ще важливішу роль.
У єгипетських віруваннях саме дихання пов’язували з життєвою силою. Тому відламати ніс означало буквально “вбити” статую і позбавити її духовної енергії.
Історики зазначають, що причини таких дій були різними.
Іноді це були політичні мотиви, коли нова влада намагалася знищити символи попередників. В інших випадках це мало релігійний характер або було пов’язане зі страхом перед помстою мертвих.
Наприклад, грабіжники єгипетських гробниць часто відбивали носи статуям, вважаючи, що так померлі не зможуть помститися.
Подібна практика існувала і в інших стародавніх державах.
У Греції, Перській імперії та Візантії відрізання носа навіть використовували як форму покарання для людей. Через це аналогічне пошкодження статуй могло сприйматися як символічне покарання або приниження.
Втім не всі статуї втратили носи через людське втручання.
Частину скульптур зруйнував час. Природне вивітрювання, дощі, спека, мороз, вітер, солі, кислоти та навіть рослини поступово руйнували камінь.
Особливо вразливими були статуї з вапняку та теракоти.
Саме тому сьогодні археологи вважають: феномен стародавніх статуй без носів — це поєднання людських дій, вірувань і природного руйнування, яке зберегло для нас дивний, але дуже промовистий слід минулого.