Нове дослідження пов’язало часті проблеми зі сном із серцево-судинними захворюваннями. Вчені пояснили, що причина може бути у пошкодженні нервів, які впливають і на серце, і на вироблення мелатоніну в мозку.
Про це пише I.UA.
Порушення сну виникають у багатьох людей і часто залежать від стресу, погоди або загального стану організму. В одних безсоння з’являється час від часу, а в інших воно може тривати місяцями чи навіть роками.
У новому дослідженні вчені звернули увагу на людей із серцево-судинними захворюваннями. Саме в цієї групи проблеми із засинанням можуть траплятися значно частіше, ніж у людей без таких хвороб.
Дослідники пояснили, що захворювання серця можуть порушувати вироблення мелатоніну — гормону сну. Це відбувається через пошкодження групи нервів, які пов’язані з верхнім шийним вузлом.
Ці нерви належать до вегетативної нервової системи. Вона керує процесами, які людина не контролює свідомо, зокрема диханням і частотою серцевих скорочень.
Верхній шийний вузол має зв’язок і з серцем, і з шишкоподібною залозою. Це невелика структура в мозку, яка відповідає за вироблення мелатоніну.
Саме тому проблеми з серцем можуть впливати на те, як організм виробляє гормон сну. Через це система засинання починає працювати гірше.
Вчені також нагадали, що безсоння є одним із найчастіших наслідків після серцевих захворювань. За даними дослідження, до 73% пацієнтів із серцевою недостатністю мають різні розлади сну.
Щоб перевірити цю гіпотезу, біологи вивчили зразки тканин головного мозку померлих людей. Серед них були пацієнти із серцевими захворюваннями та люди без таких діагнозів.
Аналіз показав, що в людей із хворобами серця було менше нервових волокон, або аксонів, у верхньому шийному вузлі. У контрольній групі людей зі здоровим серцем таких змін не виявили.
Науковці дійшли висновку, що пошкодження цих нервових шляхів може пояснювати зв’язок між серцевими хворобами та порушеннями сну. Йдеться не лише про складне засинання, а й про ширші розлади сну, які часто супроводжують серцеву недостатність.