Дослідники звернули увагу на спосіб життя людей із регіонів, де фіксують найбільшу кількість довгожителів. Виявилося, що секрет може ховатися не в інтенсивних тренуваннях, а в постійному русі протягом дня.
Про це пише SpaceDaily.
Мешканці так званих «блакитних зон» рідко відвідують спортзали, не бігають марафони та не дотримуються складних фітнес-програм. Натомість вони багато рухаються під час звичайних повсякденних справ.
Одним із найвідоміших прикладів є Сардинія. Там пастухи щодня проходять значні відстані гірськими стежками, доглядаючи худобу та виконуючи домашню роботу.
Дослідники згадують 75-річного пастуха Тоніно Толу, який щодня долав кілька миль, працюючи з отарами, городом і допомагаючи сусідам.
Головна особливість полягає в тому, що така активність не сприймається як тренування. Це звичайна частина життя, пов’язана з побутом, роботою та турботою про інших.
Схожі моделі поведінки виявили й в інших регіонах із високою тривалістю життя — на Окінаві, в Ікарії, на півострові Нікойя та в громаді адвентистів Лома-Лінди.
У всіх цих місцях люди багато рухаються протягом дня, але майже не займаються структурованими тренуваннями.
Дослідження показують, що літні мешканці «блакитних зон» часто навіть не виконують загальноприйнятих рекомендацій щодо фізичних навантажень, які передбачають щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.
Натомість вони перебувають у русі постійно — короткими, але регулярними епізодами.
На думку науковців, така модель може бути кориснішою для обміну речовин і серцево-судинної системи. Особливо з огляду на те, що тривале сидіння не компенсується навіть регулярними заняттями спортом.
Окремо дослідники виділяють садівництво. Воно поєднує фізичне навантаження, координацію рухів та постійну активність, що позитивно впливає на здоров’я.
Водночас автори наголошують, що концепція «блакитних зон» має і критиків. Деякі науковці ставлять під сумнів точність окремих даних про рекордну тривалість життя через можливі статистичні та документальні похибки.
Проте навіть скептики погоджуються з тим, що регулярний рух протягом дня має науково підтверджений позитивний вплив на організм.
Для жителів міст висновок дослідників виглядає доволі простим. Замість тривалого сидіння варто більше ходити пішки, користуватися сходами, працювати в саду або частіше рухатися протягом дня.
Науковці підсумовують, що найефективніша стратегія довголіття може полягати не в окремих тренуваннях, а в способі життя, де рух природно супроводжує щоденні справи.