Інженери з Техаського університету в Остіні створили куртку, яка перетворює атмосферну вологу на питну воду. Новий матеріал здатен забезпечити людину резервним запасом води навіть далеко від джерел водопостачання.
Про це пише Digital Trends.
Основою розробки стала спеціальна тканина на базі біологічного гідрогелю. Матеріал вбирає вологу з навколишнього повітря та спрямовує її до знімних накопичувальних модулів. Після цього вода потрапляє до колектора, де під впливом сонячного тепла відділяється від тканини та збирається у вигляді рідини, придатної для пиття.
Під час лабораторних тестів куртка забезпечувала від 400 до 900 мілілітрів води на добу залежно від рівня вологості. Це приблизно відповідає двом-чотирьом склянкам води. Для повного забезпечення людини цього недостатньо, однак у польових умовах або під час надзвичайних ситуацій така система може стати важливим додатковим джерелом води.
Автори проєкту стверджують, що новий текстиль працює у 3–10 разів ефективніше за традиційні матеріали, які використовують для збору атмосферної вологи у великих масштабах.
За словами дослідників, більшість сучасних технологій видобування води з повітря потребують стаціонарних установок. Зазвичай йдеться про великі панелі або адсорбційні системи, які складно транспортувати. У новій розробці механізм переміщення води інтегрували безпосередньо у структуру волокон тканини.
Завдяки цьому захоплення водяної пари, її транспортування та накопичення відбуваються всередині самого матеріалу без використання окремих громіздких конструкцій.
Паралельно команда науковців представила ще одну розробку, описану у журналі Nature Water. Йдеться про сонячну систему збору атмосферної вологи, яка встановила новий показник продуктивності.
Під час випробувань установка виробляла до 1,3 літра чистої води на добу як у посушливих, так і в напіввологих умовах. Ефективність системи сягнула 4,3 літра води на кожен кілограм матеріалу, що поглинає вологу.
Польові тести проводили у пустелі Чіуауа в штаті Нью-Мексико та в Остіні, штат Техас.
Розробники розглядають обидві технології як частину масштабної програми зі створення систем атмосферного водозбору. Особливу увагу вони приділяють регіонам, де нестача прісної води стає дедалі гострішою проблемою.
Серед можливих напрямків застосування називають країни Північної Африки, Близького Сходу, Південної Азії та регіони Африки на південь від Сахари.
У майбутньому аналогічні матеріали можуть інтегрувати не лише в одяг. Дослідники розглядають використання технології у туристичних рюкзаках, наметах, аварійних укриттях та мобільних системах забезпечення водою.