Науковці вперше детально дослідили останки королеви Елісенди де Монкада, однієї з найвпливовіших жінок середньовічної Європи. Аналіз кісток допоміг з’ясувати, як вона жила після смерті чоловіка та з якими хворобами боролася в останні роки.
Про це повідомляють дослідники монастиря Monestir de Pedralbes та європейські антропологи.
Elisenda de Montcada була четвертою та останньою дружиною James II of Aragon. Після смерті короля у 1327 році вона залишила двір і заснувала монастир Педральбес у Барселоні.
Королева прожила поруч із монастирем майже 37 років. Попри аскетичний спосіб життя, вона зберігала значний вплив на політичне та культурне життя регіону.
Після смерті у 1364 році Елісенду поховали в розкішній гробниці на території заснованого нею монастиря.
Сучасне дослідження із застосуванням комп’ютерної томографії та тривимірного моделювання дозволило вперше детально вивчити її скелет.
Результати показали, що на момент смерті королеві було понад 70 років. Для XIV століття такий вік вважався винятковим і свідчив про високий рівень життя та догляду.
На кістках виявили ознаки остеопорозу та артриту, особливо в області хребта і суглобів рук. Дослідники дійшли висновку, що в останні роки життя жінка могла страждати від хронічного болю та обмеженої рухливості.
Водночас ізотопний аналіз показав, що її харчування залишалося повноцінним навіть після переїзду до монастиря. Раціон містив значну кількість білкової їжі, зокрема риби, що було характерним для представників вищої знаті.
Одним із головних висновків стало спростування давньої версії про те, що королева виконувала важку фізичну працю разом із черницями.
Структура кісток свідчить, що Елісенда переважно займалася управлінською, духовною та інтелектуальною діяльністю, а не фізичною роботою.
Науковці зазначають, що людський скелет зберігає величезний обсяг інформації про спосіб життя людини. Саме завдяки сучасним технологіям вдалося відтворити маловідомі сторінки життя однієї з найвпливовіших жінок середньовічної Іспанії.