На одному з островів Чилі в дикій природі залишився лише один екземпляр рідкісного дерева Dendroseris neriifolia. Науковці проводять термінову операцію з порятунку виду, адже його зникнення може стати безповоротним.
Про це повідомляє Королівські ботанічні сади К’ю.
Єдине відоме дике дерево росте на острові Робінзона Крузо, що входить до архіпелагу Хуан-Фернандес за 760 кілометрів від узбережжя Чилі. У квітні цього року його насіння передали до Банку насіння тисячоліття, який займається збереженням рідкісних рослин.
Архіпелаг вважається одним із найважливіших центрів біорізноманіття у світі. За оцінками фахівців, на кожному квадратному кілометрі тут зустрічається близько 1,7 ендемічного виду, а приблизно 65% місцевих рослин більше ніде не ростуть.
Саме тут можна знайти представників роду Dendroseris, які відомі незвичайною формою. На дерев’янистих стовбурах цих рослин з’являються великі суцвіття, що нагадують ромашки або декоративну капусту.
Сьогодні майже всі види Dendroseris перебувають під загрозою зникнення. Причинами стали вирубування лісів, випас завезених тварин, поширення інвазивних рослин і регулярні пожежі, які руйнують природне середовище.
Ще у 1980 році в дикій природі залишалося лише вісім дерев Dendroseris neriifolia. У 1990-х роках рослину визнали пріоритетним об’єктом охорони, однак чисельність продовжувала падати.
Спроби відновити популяцію на початку 2000-х років не дали очікуваного результату. У 2017 році інвазивні види проникли на захищену територію, після чого в природі залишилося лише одне дерево. Колекція рослин у Національному ботанічному саду Чилі також не збереглася.
Ситуацію ускладнює те, що близько 90% насіння цього виду є нежиттєздатним через багаторічну ізоляцію популяції. Частина рослин, які вирощувалися в ботанічних садах, зазнала гібридизації, через що їхнє насіння також виявилося непридатним для відновлення виду.
Єдине дерево росте буквально на краю стрімкої скелі. Щоб воно не впало, природоохоронці закріпили його спеціальними мотузками. Для збору насіння фахівцям доводиться підніматися вздовж стовбура над урвищем і вручну збирати дозрілі плоди.
У березні 2026 року дослідникам вдалося зібрати 400 насінин. Після перевірки виявилося, що лише 25 із 29 відібраних зразків можуть бути життєздатними. Наразі вже вдалося виростити вісім саджанців, а три з них незабаром передадуть до Королівського ботанічного саду Единбурга.
Частину насіння відправлять на довгострокове зберігання до спеціалізованого сховища. Науковці сподіваються, що це допоможе уникнути повного зникнення виду та створити нові популяції поза межами його природного середовища.
