Археологи досліджують стародавнє місто Чатал-Гьоюк на території сучасної Туреччини, де понад 9 тисяч років тому люди жили без поділу на багатих і бідних. Науковці заявляють, що у поселенні не було палаців, еліти чи різниці в умовах життя.
Про це повідомляє IFLScience.
Чатал-Гьоюк розташовувався у південній Анатолії, приблизно за 50 км від сучасного міста Конья. Назва перекладається як «вилоподібний пагорб». Археологи знайшли тут артефакти, які датуються приблизно 7500 роком до нашої ери.
Понад 9 тисяч років тому це поселення було одним із найбільших у світі. У місті проживали близько 8 тисяч людей, що для того часу вважалося величезним мегаполісом.
У Чатал-Гьоюку не було звичних вулиць. Будинки стояли впритул один до одного, а потрапити всередину можна було через отвори у дахах. Люди пересувалися поверхнями будинків.
Науковці не виявили слідів соціальної ієрархії. У місті не було окремих палаців чи бідних кварталів — усі будинки мали приблизно однаковий вигляд і схоже внутрішнє оздоблення.
Дослідники також звернули увагу, що чоловіки, жінки та діти мали однаковий раціон. Це суперечить поширеним уявленням про ранні великі поселення, де зазвичай існувала жорстка соціальна структура.
У місті не знайшли громадських площ, цвинтарів чи адміністративних споруд. Будинки прикрашали заштукатуреними головами биків та вохровими малюнками.
Мешканці ховали померлих під підлогами власних будинків. Генетичний аналіз скелетів показав, що люди, поховані поруч, часто не були родичами. Науковці припускають, що громади формувалися не за кровними зв’язками, а за спільними цінностями.
Наразі археологи дослідили менш як 10% території міста. Одне з головних питань — чому мешканці залишили Чатал-Гьоюк. Серед версій називають кліматичне похолодання та зміни у сільському господарстві.
6 липня 2012 року Чатал-Гьоюк внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щороку пам’ятку відвідують тисячі туристів.