Новий аналіз ізотопів у метеоритах поставив під сумнів старі теорії про народження нашої планети. Дослідники з ETH Zurich дійшли висновку, що Земля майже повністю сформувалася з матеріалу внутрішньої частини Сонячної системи.
Раніше вважалося, що від 6 до 40% земної речовини прилетіло з-за меж орбіти Юпітера. Саме цим пояснювали появу води та інших важливих елементів на планеті через активне перемішування космосу.
Однак планетологи Паоло Соссі та Ден Бауер спростували ці припущення. Вони порівняли «хімічні відбитки» Землі, Марса та астероїда Веста, використавши дані одразу десяти ізотопних систем.
Команда виявила, що Земля походить з єдиного локального резервуара матеріалу. Частка речовини з далекого космосу в її складі становить менш як 2%, а можливо, її немає зовсім.
Дані свідчать, що планета складається з «невуглецевого» матеріалу, типового для нашої внутрішньої зони. Доказів змішування з далекими зовнішніми матеріалами під час формування не знайдено.
Це означає, що Земля росла у стабільному середовищі, поступово збираючи масу навколо себе. Схоже, вода та леткі речовини були поруч із самого початку, ще на ранніх етапах розвитку системи.
Бар’єром для чужого матеріалу міг стати Юпітер. Під час формування газовий гігант створив гравітаційну перешкоду, яка не пускала зайву речовину з околиць у внутрішню частину диска.
Склад Землі виявився дуже схожим на склад Марса та Вести. Вчені припускають, що Венера та Меркурій мають таку саму природу, хоча зразків їхнього ґрунту для перевірки поки немає.
Тепер дослідники хочуть зрозуміти, як у гарячій зоні біля Сонця збереглося достатньо води для океанів. Також вони планують з’ясувати, чи за таким самим сценарієм народжуються планети в інших зоряних системах.
