Нова модель управління багатоквартирними будинками в поєднанні з різким зростанням тарифів може призвести до масової конфіскації нерухомості.
Експерт у сфері житлово-комунального господарства Олег Попенко у своєму останньому ефірі попередив про впровадження механізму «простих товариств», який фактично легалізує колективну заборгованість. Це означає, що сумлінні платники можуть втратити частку своєї власності через борги сусідів.
Головна небезпека криється в юридичній спрощеній схемі стягнення боргів. Раніше постачальники послуг мали судитися з кожним боржником окремо, що було тривалим та дорогим процесом.
Тепер позов подаватиметься проти всього «простого товариства» будинку. Якщо загальна сума заборгованості стане критичною, керуюча компанія або монополіст зможе через суд вимагати передачі частки майна будинку як компенсацію, що фактично веде до банкрутства об’єкта нерухомості.
Прогноз зростання тарифів та фінансова прірва
Ситуація посилюється через величезний дисбаланс між реальними доходами населення та вартістю комунальних послуг. Згідно з прогнозами експертів на найближчі три роки, платіжка для пересічного українця може зрости у 2,5 раза, тоді як заробітні плати за цей же період піднімуться лише на 30–40%. Особливо критичним є очікуване подорожчання електроенергії до 7,5 гривень за кіловат-годину та подвоєння вартості опалення.
За словами Олега Попенка, така тарифна політика змусить багатьох громадян продавати квартири за заниженими цінами, щоб розрахуватися з боргами. Першими у черзі на скупівлю дешевих об’єктів стануть самі керуючі компанії. Це створює замкнене коло, де фінансова вразливість населення стає інструментом для перерозподілу ринку нерухомості на користь великих гравців.
Ризики колективного банкрутства будинку
Механізм «простого товариства» передбачає, що борг окремого мешканця стає тягарем для всієї спільноти. Це нівелює поняття індивідуальної відповідальності та ставить під загрозу право приватної власності.
Якщо частина будинку не платить через безробіття або низьку якість послуг, під удар потрапляють усі власники квартир. У підсумку мешканці можуть колективно втратити контроль над своєю нерухомістю через судові рішення на користь постачальників.
Реформа Міністерства розвитку громад та територій, на думку критиків, створює ідеальні умови для монополістів. Замість стимулювання енергоефективності чи покращення сервісу, держава пропонує модель, де майно стає заручником неплатоспроможності сусідів. Це може спровокувати хвилю соціальної напруги та масових судових позовів від громадян, які намагатимуться захистити свої конституційні права на житло.
