Мобілізація чиновників, які перебувають під слідством або мають підозри у корупції, створює небезпечний прецедент і б’є по іміджу Збройних Сил України.
Про це в ефірі каналу «КИЇВ24» заявив політолог та аналітик Олександр Колесніченко. За його словами, у суспільстві та серед самих військових поширюється думка, що армія перетворюється на місце, де можна «перечекати» судовий вирок.
Експерт наголошує, що така ситуація демотивує справжніх захисників. Бійці на передовій мають бути впевнені, що пліч-о-пліч із ними стоять чесні побратими, а не особи, які скомпрометували себе крадіжками чи хабарями.
Криза довіри на передовій
Колесніченко зазначає, що розмови про «захист депутатів та корупціонерів» стають дедалі гучнішими серед військовослужбовців. Це руйнує моральний дух армії, оскільки воїни не хочуть асоціюватися зі злочинцями в одній структурі. Більшість бійців не мають жодного стосунку до корупційних схем, тому присутність у підрозділах фігурантів кримінальних справ сприймається як образа.
Особливо гостро це питання постає через те, що корупціонери зазвичай мають ресурси та зв’язки, аби уникати реальної відповідальності перед законом, використовуючи військову службу як легальний спосіб призупинення судових процесів.
Суперечливі приклади та запит на справедливість
Одним із найбільш обговорюваних прикладів став кейс колишнього голови Держприкордонслужби Сергія Дейнека. Попри звинувачення в отриманні хабарів за сприяння у незаконному перетині кордону, він наразі очолює бойовий підрозділ. Подібні призначення викликають чимало запитань у суспільства щодо вибірковості правосуддя.
Аналітик впевнений, що це питання потребує негайного врегулювання на рівні Верховної Ради. Потрібні чіткі правила: служба в ЗСУ має бути почесним обов’язком і привілеєм, а не «лазівкою» для втечі від Феміди. Поки корупціонери не відповідатимуть перед законом на рівні з усіма іншими громадянами, питання довіри до державних інституцій залишатиметься відкритим.