Українська армія продовжує потерпати від гострої нестачі артилерійських боєприпасів через неефективне державне планування. Попри виділення колосальних коштів на внутрішнє виробництво, військові на передовій так і не отримали обіцяної допомоги.
Про це у своєму новому відео заявив Юрій Бутусов, який нині командує взводом безпілотників у бригаді «Хартія».
За словами журналіста, у 2024 році Міністерство оборони спрямувало 50 мільярдів гривень Павлоградському хімічному заводу. Підприємство мало організувати масове виробництво снарядів різних калібрів, проте замовлення фактично було провалено. Держава вклала величезний ресурс у завод, який не мав для цього ні технологічних ліній, ні необхідних компонентів у потрібній кількості.
Чому гроші «зависли» на рік
Бутусов наголосив, що не має претензій до пересічних працівників заводу, адже вони не могли здійснити диво без відповідної бази. Проблема полягає в управлінських рішеннях: замовлення робилося без урахування реальних потужностей та наявності порохів чи підривників. У результаті мільярдні фінанси виявилися заблокованими на рахунках підприємства, тоді як армія втратила дорогоцінний час.
Через ці прорахунки Україна не змогла вчасно закупити боєприпаси в інших виробників, збираючи буквально «копійки» на озброєння з інших джерел. Ситуація стала настільки критичною, що директора заводу та низку керівників уже затримали, а за фактами неефективного використання коштів тривають кримінальні провадження.
Артилерія проти дронів на полі бою
Попри активне впровадження безпілотних систем, артилерія залишається незамінною силою, яка забезпечує до 40% уражень противника. Бутусов нагадав, що гармати, особливо натівського калібру 155 мм, здатні працювати за будь-якої погоди, тоді як дрони залежать від вітру та опадів. Дефіцит снарядів у таких умовах прямо впливає на стійкість оборони та можливість проводити контрнаступальні дії.
Військовий закликав владу провести ретельний аудит і проаналізувати помилкові рішення, які завдали шкоди оборонній спроможності країни. На його думку, перед тим як виділяти кошти, необхідно детально вивчати світовий ринок компонентів, аби державні мільярди знову не пішли «у порожнечу».
