В Україні зафіксовано різке зростання кількості судових позовів від постачальників комунальних послуг. Мораторії та «заморозки», які раніше стримували стягнення заборгованості, фактично припинили дію для більшості регіонів, а терміни позовної давності знову рахуються у звичайному режимі.
Тепер під удар потрапляють навіть ті громадяни, які роками ігнорували платіжки, сподіваючись на майбутнє «прощення» боргів. Юристи констатують: суди все частіше стають на бік комунальників, інформує Експерт з посиланням на Інтерфакс-Україна.
Міф про «списання» боргів зруйновано
Багато хто з українців досі вірить, що старі борги можна просто «обнулити». Проте адвокати застерігають: законодавчого поняття «списання боргу» за комуналку просто не існує. Захист від стягнення наразі діє виключно для територій, де ведуться активні бойові дії. В усіх інших випадках борг лише накопичується.
Відсутність договору — не виправдання
Ще одна популярна помилка — переконання, що без паперового договору з ЖЕКом чи водоканалом платити не обов’язково. Верховний Суд уже поставив крапку в цьому питанні: якщо ви відкрили кран або увімкнули світло, ви автоматично вступили у «фактичні договірні відносини». Відсутність підпису на папері не звільняє від обов’язку платити за спожите.
Суди за спрощеною процедурою
Комунальні підприємства дедалі частіше використовують «судові накази». Це дозволяє їм отримати рішення про стягнення грошей без виклику боржника до зали суду. Людина дізнається про програну справу вже тоді, коли її банківські картки виявляються заблокованими виконавчою службою.
Правники радять не доводити справу до суду, оскільки до суми боргу додадуться ще й судові збори та витрати на виконавців. Найкращим виходом у 2026 році залишається реструктуризація — добровільна угода про виплату заборгованості частинами, що дозволяє уникнути арешту майна та рахунків.