Історія з можливим викриттям у корупції лідерки фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко демонструє, що в Україні фактично формується нова гілка влади — антикорупційна. На своїй сторінці у Facebook про це написав колишній народний депутат, радник голови МВС та письменник Вадим Денисенко, зазначивши, що подія з Тимошенко — лише “перша серія” у довгій низці політичних процесів.
На його думку, сьогодні в Україні сформувалася реальність, у якій антикорупційні органи не просто функціонують у складі державної системи, а фактично утворюють власну вертикаль влади, що діє незалежно від традиційних політичних інститутів.
Денисенко підкреслив, що ще після справи Тимура Міндіча стало зрозуміло: попри обмежену електоральну підтримку політичних сил, формування загальноукраїнського порядку денного сьогодні визначають переважно антикорупційні структури та президент. Роль президента у цьому процесі переважно проявляється через зовнішньополітичні питання.
За його словами, на цей момент близько половини парламенту перебуває в “підвішеному” стані, і подальші політичні події будуть розгортатися поступово, у вигляді “серій”. Виходячи з сучасної ситуації, цей склад Верховної Ради, за словами Денисенка, фактично потрібен лише для одного: для голосування за ратифікацію мирного договору. Проте поки що цей процес не є обов’язковим, а має опціональний характер.
Денисенко додав, що ті, хто визначає порядок денний, отримують реальні шанси впливати на державну політику. Більшість експертів і політиків, зазначив він, оцінюють діяльність антикорупційних органів через призму електоральних показників або зовнішнього впливу, зокрема США.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».

