Росіяни змогли захопити батальйонний командний пункт у Гуляйполі через масове дезертирство ЗСУ та великі втрати в силах територіальної оборони.
Про це повідомив демобілізований журналіст Володимир Бойко на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, через кілька годин після захоплення росіянами командного пункту з 102-ї бригади, яка обороняла цю ділянку, дезертували понад 70 військових, а через пару днів ще два десятки.
“Причина не є таємницею: 102-а окрема бригада ТрО давно “стерта” і з таким некомплектом особового складу не здатна виконувати бойові завдання. За тиждень до масового дезертирства бригаду було вирішено нарешті вивести із зони бойових дій на відновлення боєздатності – дати людям відпочити та отримати бодай якесь поповнення. Але через катастрофічну ситуацію на фронті перед 18 грудня надійшов новий наказ: жодного відпочинку, всіх знову направити на позиції. Бійці, коли про це довідалися, просто сіли в автомобілі та поїхали додому”, – розповів Бойко.
Він пише, що в ТрО “давно нема кому” тримати фронт.
“Ні в 1-му батальйоні 106-й ОБр ТрО, ні в 102-й ОБр ТрО, ні в силах ТрО (які відповідали за цю ділянку оборони в Гуляйполі – Ред.) взагалі вже давно нікому утримувати позиції. Якщо в бойових підрозділах типового батальйону ТРО налічується 48 військовослужбовців, а в типовій роті за списком (разом з пораненими, хворими, зниклими безвісти, дезертирами тощо) числиться 9 осіб, то виконувати бойові завдання такі військові підрозділи не здатні. Батальйони ТрО ЗСУ – це, мабуть, найбільш виснажені та виснажені війною підрозділи ЗСУ. Але саме від їхньої боєздатності насамперед залежить, наскільки далеко противник просунеться вглиб України. Тому що лише піхота утримує територію… І саме тому бойові втрати ТрО, комплектування ТрО за залишковим принципом та масове дезертирство піхоти є трьома компонентами поразки України у війні з Росією”, – заявляє журналіст.
За його словами, зараз ТрО поповнюється виключно примусово мобілізованими, “яких, як собак, відловлювали на вулиці, які не встигли втекти дорогою з навчального центру до місця служби і які не мали грошей, щоб відкупитися від ТЦК або хоча б купити собі тилову посаду у ЗСУ”.
Бойко додає, що щодня з української армії дезертує понад тисячу військовослужбовців.
“Це означає, що армії немає і відновити її вже неможливо – точку неповернення пройдено. Тому на прикладі Гуляйполя кожен може спрогнозувати, яким кордоном Україна підписуватиме акт про капітуляцію”, – пише журналіст.
Він вважає однією з причин масового дезертирства те, що мобілізація не стосується привілейованих українців.
“На фронті ніхто не збирається вмирати заради того, щоб капітан ЗСУ Вакарчук їздив за кордоном з концертами, молодший лейтенант (вже став офіцером!) НГУ Жадан виступав на корпоративах або на відкритті XXVII Конгресу Української асоціації футболу, старший сержант (!) ЗСУ Шабунін був відряджений до київських генделиків, молодший лейтенант НГУ Кіпіані ніс тягар служби в музеї преси, військовозобов’язаний Стерненко купував елітну нерухомість, а військовозобов’язаний Лещенко розважався в ролі діджея в нічних клубах. Таких, як Шабунін чи Вакарчук, у ВСУ вже не десятки, а сотні тисяч: за мільйонної армії реально на фронті перебуває не більше 50 тисяч бійців”, – пише Бойко.



Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».

