Нові комп’ютерні моделювання показують, що Арктика залишатиметься теплішою приблизно на 1,5°C, навіть якщо концентрація вуглекислого газу в атмосфері повернеться до доіндустріального рівня. Регіон також зберігатиме підвищений рівень опадів незалежно від успіху проєктів з очищення повітря від вуглецю, оскільки накопичене в океанах тепло має тривалий ефект інерції.
Навіть за умови агресивних сценаріїв видалення вуглекислого газу (CDR) кліматичні зміни в Арктиці мають незворотний характер, розповідає New Scientist.
Чому охолодження атмосфери не гарантує швидкого відновлення льодовиків?
Наразі рівень CO2 в атмосфері у півтора раза вищий за доіндустріальні показники, а Арктика вже прогрілася більш ніж на 3°C. Попередні дослідження, опубліковані в Geophysical Research Letters у березні, вже попереджали, що площа морського льоду залишатиметься на 1 мільйон квадратних кілометрів меншою навіть після усунення надлишку вуглецю.
У новій науковій роботі Сяо Донг з Інституту фізики атмосфери в Пекіні разом із колегами використав 11 незалежних кліматичних моделей для прогнозування майбутнього регіону.
Вперше було виявлено, що окрім температури, підвищеним залишиться і рівень опадів – приблизно на 0,1 міліметра на день.
Майкл Мередіт з Британської антарктичної служби, коментуючи ці дані виданню New Scientist, зауважив, що навіть якщо атмосфера почне охолоджуватися, океан, який поглинув 90% тепла від глобального потепління, буде протидіяти цьому процесу і продовжуватиме нагрівати Арктику протягом століть.
Ситуацію ускладнюють петлі зворотного зв’язку, такі як зникнення морського льоду, що відкриває темну воду для нагрівання повітря.
Результати нового дослідження
Дослідники проаналізували як абстрактні сценарії з різким зростанням і падінням рівня CO2, так і більш реалістичні варіанти, де людство або негайно скорочує викиди, або нарощує технології CDR з 2070 року. В усіх випадках до 2100 року Арктика залишалася теплішою на 1,5°C із надлишковими опадами, мовиться в роботі опублікованій в журналі Environmental Research Letters.
Цікаво, що моделі прогнозують локальне зниження температури та опадів лише в зоні океану на південь від Гренландії та Ісландії. Це свідчить про сповільнення Атлантичної меридіональної перекидної циркуляції (AMOC), яка переносить теплу воду з тропіків.
Марк Серрез з Національного центру даних про сніг і лід США також пояснив New Scientist, що такі наслідки, як танення вічної мерзлоти та Гренландського льодовикового щита, ймовірно, триватимуть і надалі, сприяючи підвищенню рівня моря. Хоча дослідження вказує на збереження тепла протягом століть, у масштабі тисячоліть регіон врешті-решт повинен охолонути.