Сонячний зонд Parker Solar Probe вперше зафіксував у деталях, як частина магнітного матеріалу після потужного викиду знову падає назад на Сонце. Нові дані отримали під час рекордного зближення апарата із зіркою у грудні 2024 року.
Про це повідомило NASA.
Під час викиду корональної маси не вся плазма та магнітні поля залишають Сонце. Частина матеріалу формує так звані «припливи» — згустки речовини, які повертаються в сонячну атмосферу та змінюють її структуру. Раніше такі явища спостерігали лише здалеку, але Parker Solar Probe побачив їх ізсередини сонячної корони.
24 грудня 2024 року зонд пролетів на відстані близько 3,8 мільйона миль від поверхні Сонця. Його камера WISPR зафіксувала момент, коли після викиду корональної маси витягнуті потоки плазми почали падати назад. Це дало змогу вченим уперше точно виміряти швидкість і розміри цих потоків.
Науковці пояснюють: під час вибухів корональної маси скручені магнітні лінії рвуться і перебудовуються — процес називають магнітним перез’єднанням. Частина новоутворених магнітних петель спрямовується в космос, а частина зшивається назад із Сонцем. Ця «рециркуляція» може змінювати магнітний ландшафт зірки й навіть впливати на напрямок наступних сонячних викидів.
За словами фахівців NASA, навіть незначна зміна траєкторії коронального викиду має значення: вона може визначити, чи досягне сонячна буря Землі, Марса або пройде повз. Це напряму пов’язано з безпекою супутників, GPS-навігації, енергосистем і майбутніх пілотованих місій.
Отримані результати допоможуть удосконалити моделі космічної погоди та точніше прогнозувати її вплив на Землю й інші планети. У NASA зазначають: з подальшими прольотами Parker Solar Probe вчені зможуть краще зрозуміти, як змінюється Сонце — особливо в період переходу від сонячного максимуму до мінімуму.