Вчені встановили, що частинки космічного пилу відіграють вирішальну роль у формуванні складних молекул, необхідних для створення життя в космосі.
Згідно з дослідженням, опублікованим в The Astrophysical Journal, мінеральний пил діє як каталізатор, що дає змогу простим молекулам, як-от вуглекислий газ та аміак, ефективно утворювати складні сполуки, що потенційно підтримують життя, навіть в умовах екстремального холоду і вакууму.
Дослідження показало, що реакції з утворенням карбамату амонію, який вважається хімічним попередником сечовини та інших молекул, необхідних для життя, були ефективнішими в присутності космічного пилу, ніж без нього.
Це відкриття свідчить про те, що пил відіграє набагато активнішу роль в астрохімії, ніж вважалося раніше, сприяючи розвитку хімічних процесів, необхідних для побудови складних органічних сполук і потенційного зародження життя.
Відтворення глибокого космосу в лабораторії
У лабораторії пилові сендвічі з тонких шарів вуглекислого газу й аміаку, розділених шаром пористих силікатних зерен, отриманих методом лазерного випаровування, стали реалістичним аналогом космічного пилу.
Коли зразки, заморожені за температури -260 °C (аналогічно міжзоряним хмарам), нагріли приблизно до -190 °C (умови, що виникають під час еволюції цих хмар у протопланетні диски), молекули проникли крізь шар пилу і вступили в реакцію з утворенням карбамату амонію.
Водночас без шару пилу крижані молекули не реагували так активно.
Дослідники планують з’ясувати, чи можуть інші молекули утворюватися в такий самий спосіб, і чи відбуваються ці хімічні реакції, зумовлені пилом, нині в протопланетних дисках, де народжуються нові планети.