Педіатр Лідія Бабич пояснює: далеко не кожна дитина потребує додаткових вітамінів, адже значну частину корисних речовин ми отримуємо разом із їжею. Наприклад, дефіцит вітаміну С трапляється рідко, бо його вистачає у фруктах, овочах і навіть у звичайних напоях. А от з вітаміном D, йодом та залізом ситуація зовсім інша, і саме вони найчастіше випадають з дитячого раціону.
Найпоширенішою проблемою серед малюків є нестача заліза. У ранньому віці діти часто вибірково їдять або погано переносять прикорм, тому організм отримує значно менше заліза, ніж потрібно. Засвоюється його теж небагато, а продукти, які традиційно вважають корисними, не завжди допомагають. Молочні продукти та чай знижують здатність організму всмоктувати залізо, тому навіть збалансоване меню не гарантує, що дефіцит не виникне. У такому разі звичайні мультивітаміни не працюють — потрібні саме лікувальні препарати.
Йод відіграє ключову роль у розвитку мозку та гормональної системи дитини, але отримати його з їжі важко, якщо в раціоні мало морепродуктів. З вітаміном D ситуація ще суворіша: їжа його майже не містить, а сонячного світла вистачає далеко не завжди, особливо в холодний сезон.
Батьки часто не помічають дефіциту одразу, хоча організм подає сигнали. Постійна втома, блідість, сонливість, дратівливість, слабке волосся, суха шкіра або часті застуди можуть бути ознаками нестачі вітамінів. Особливо небезпечним є дефіцит B12, бо коли він проявляється неврологічними симптомами, наслідки можуть бути частково незворотними.
Бабич наголошує, що будь-які добавки дитині треба призначати лише після консультації з лікарем. Спершу варто зробити аналізи, оцінити раціон і лише потім вирішувати, чи потрібне лікування. Вітаміни не мають замінювати здоровий спосіб життя і не вирішують проблем зі сном чи поведінкою. Вони можуть бути корисною підтримкою, але тільки тоді, коли реально є дефіцит.