Супутники Юпітера та Урана підказали астрономам, що колись у Сонячній системі могла існувати ще одна велика планета. За новою версією, загадковий крижаний гігант був викинутий у міжзоряний простір після гравітаційних зіткнень із сусідами.
Про це пише Space.com.
Науковці вважають, що 3–4 мільярди років тому планети Сонячної системи розташовувалися значно ближче одна до одної та до Сонця, ніж зараз. Згодом Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун поступово змінили свої орбіти під впливом взаємного гравітаційного тяжіння.
Щоб зрозуміти, як ці процеси вплинули на супутники планет, дослідники провели масштабне комп’ютерне моделювання. Вони проаналізували 122 можливі сценарії розвитку ранньої Сонячної системи з різними комбінаціями планет і варіантами їхньої міграції.
Особливу увагу вчені приділили супутникам Юпітера та Урана. Результати виявилися несподіваними.
У менш ніж 15% симуляцій супутники Юпітера переживали період міграції планет-гігантів. Для супутників Урана цей показник виявився ще нижчим — близько 9%.
Дослідники також помітили цікаву закономірність. Сценарії, які допомагали зберегти супутники Юпітера, зазвичай виявлялися несприятливими для супутників Урана, і навпаки.
Ймовірність того, що супутники обох планет одночасно виживуть в одному сценарії, становила лише близько 1%.
Під час аналізу вчені виявили лише два сценарії, де системи супутників Юпітера та Урана зберігалися одночасно. Обидва варіанти передбачали існування ще одного крижаного гіганта, якого сьогодні в Сонячній системі вже немає.
Найімовірніша модель припускає, що спочатку навколо Сонця оберталися п’ять планет-гігантів. Окрім сучасних Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна, існувала ще одна велика планета.
Приблизно протягом першого мільярда років еволюції Сонячної системи Юпітер зблизився з цим об’єктом на відстань близько семи мільйонів кілометрів. Потужний гравітаційний вплив міг надати планеті достатню швидкість для повного виходу із Сонячної системи.
На думку авторів роботи, цей крижаний гігант не був знищений, а продовжив рух у міжзоряному просторі як самотня планета.
Його присутність змінила траєкторії руху інших планет настільки, що супутники Юпітера та Урана змогли пережити період хаотичних перебудов у Сонячній системі.
Науковці також нагадали, що Уран, ймовірно, пережив щонайменше дві великі катастрофи у своїй історії. Одна з них могла перекинути планету на бік, а друга була пов’язана з міграцією планет-гігантів. Попри це, система його супутників збереглася.