Кремль до останнього тягнув у питанні кого відправляти на переговори у Стамбул. До останнього зберігалась інтрига чи поїде туди Путін. Після цього став відомий склад російської делегації, який пізніше Україна назвала бутафорським. Далі від Захарової та Лаврова полилися образи в бік президента України Зеленського ще до початку власне самих переговорів. Чи не складається враження, що Кремль з самого початку шукав підстави для їх зриву?
Публічна політика Кремля – це міфотворчість
Політолог, кандидат політичних наук Денис Гороховський вважає, що Кремль не намагається зірвати переговори, він намагається нівелювати їх результати.
“Вся публічна політика Кремля – це міфотворчість. Вони завжди намагаються вигадувати формальні рамки, щоб їх дотримуватися. Наприклад, назвати війну “СВО” і потім аргументувати цим свою позицію в ООН. Внести окуповані українські території в Конституцію і потім наполягати на тому, що спроба реконкісти з боку України – це агресія тощо”, – зазначив експерт.
Денис Гороховський додає, що з цими переговорами ситуація схожа. Путін назначає склад делегації з низкорангових чиновників. Таким чином Україна, якщо її група буде вища рангом за російську, буде виглядати слабкішою, тому що дипломатичною мовою це буде сигнал про те, що перемовники не рівні.
“Якщо ж Україна поставить таких самих ноунеймів, то вже завтра Путін буде розповідати про те, що Україна відмовилася від його пропозиції та саботує переговори таким чином. Це все виключно гра на публіку. Реакцію США складно передбачити, адже Трамп може “закрити очі” на дії РФ, а може образитися і прийняти якісь більш радикальні рішення, наприклад, економічного толку”, – прокоментував політолог.
Росія “валяє дурня”
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно зазначила, перше, що відразу звернуло на себе увагу – це парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі. Повністю різний склад. Це означає, що або тоді, або зараз (або і тоді, і зараз) Росія “валяє дурня”. Тобто, ставила чи ставить зовсім інші завдання, окрім самих переговорів щодо припинення війни.
“Щодо “стамбульського складу”. Поряд з дивною персоналією Мединського, який займався та займається псевдоісторичним обґрунтуванням російської війни проти України, подібно “стражданням молодого Вертера”, та публічно демонстративно розрізав у 2022 році банківські картки, типу, РФ не боїться санкцій, наявність двох представників “військового крила”, принаймні, хоча б допускає, що обговорюватиметься питання лінії розмежування для перемирʼя на суші”, – зазначила політолог.
За її словами, окрім складу делегацій, який Росія свідомо зі свого боку занизила, має значення і те, про що йтиметься на самих переговорах. Заявлена позиція України, Європи, США щодо необхідності 30-денного перемирʼя передбачає і обговорення проблематики, повʼязаної саме з перемирʼям — а не “першопричинами” з боку РФ чи тих, що звучали останніми місяцями, чи тих, що звучали у березні-квітні 2022-го. Юридичний статус територій та скорочення військового потенціалу України не входить до рамки обговорення перемирʼя.
“Хочеться сподіватися, що переговори у Стамбулі, навіть, якщо безпосередньо сьогодні чи завтра там не буде прийнято рішення, все ж, стануть певною транзитною точкою – або для руху до перемирʼя, або до подальшого санкційного тиску на РФ”, – зазначила Олеся Яхно.