Лонг’їр – столиця і найбільше поселення норвезького архіпелагу Шпіцберген, розташованого приблизно посередині між Північним полюсом і материковою Норвегією. Життя тут геть не схоже на те, яке ведуть більшість європейців, пише в авторській статті для Business Insider місцева мешканка Евелін Люнде.
“Коли я вперше приїхала, то відчула, ніби потрапила на іншу планету. Шпіцберген, який має понад 1000 постійних мешканців, є місцем зі сніговими бурями та оленями, які невимушено блукають вулицями. Зайве говорити, що було багато речей, про які я не думала про тутешнє життя, доки не переїхала ближче до Північного полюса”, – згадує вона.
Перше, що може здивувати новачків на острові – це ліміти на придбання спиртних напоїв. Місцеві жителі повинні отримати спеціальну картку, за якою можна купити алкоголь. На практиці ці обмеження означають, що на місяць можна придбати не більше двох пляшок міцних напоїв і 24 банок пива.
Ця система бере свій початок з часів, коли Шпіцберген був шахтарською спільнотою, і обмеження на алкоголь знадобилися, аби запобігти пиятству.
“Я не знаю, чому місто зберегло цю традицію, але це одне з багатьох правил, які відрізняють життя на Шпіцбергені від материка”, – пише Евелін.
Друге правило, яке є обов’язковим для місцевих жителів – тримати своє сміття у сміттєзбірнику в будинку, аби зайвий раз не приваблювати в місто білих ведмедів.
Третя особливість: Шпіцберген знаходиться так близько до полюсу, що північне сяйво тут можна спостерігати переважно у південній частині неба. Але воно тут справді красиве.
Правило номер чотири знову пов’язане із білими ведмедями. Виходячи за межі населеного пункту ви зобов’язані брати із собою рушницю та сигнальну ракетницю. На Шпіцберген справді живе дуже багато білих ведмедів, тож вони становлять реальну загрозу. Якщо сигнальна ракета не відлякне хижака, доведеться застосувати рушницю.
Втім просто так стріляти у ведмедів заборонено. Та й для отримання зброї потрібно пройти спеціальні курси.