Кремль має намір зробити все можливе, щоб до 2026 року повністю захопити Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Наразі РФ озброює свої війська понад їхні потреби і накопичує резерви, паралельно диктатор Володимир Путін, який “спробував крові” в Україні, готує поле бою в Європі.
Про це йдеться у статті німецької газети Die Welt. Як пише видання, навіть якщо тиск з боку президента США Дональда Трампа може призвести до припинення бойових дій в Україні у 2025 році, ситуація з безпекою в Європі залишається напруженою.
Так, на думку спецслужб Німеччини, враховуючи нинішні темпи озброєння, до 2028 року Росія представлятиме “серйозну військову загрозу” для НАТО навіть за допомогою звичайних озброєнь.
Перед цим Кремль зробить усе можливе, щоб до 2026 року окупувати Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.
Росія вже озброює свої війська в Україні понад їхні потреби, йдеться у статті.
“У російської армії щомісяця стає більше танків, більше боєприпасів, більше ракет, більше безпілотників. Виробництво зростає, запаси на складах зростають”, – заявив Welt am Sonntag генерал-майор Крістіан Фройдінг, начальник Центру із ситуації в Україні в міноборони Німеччини.
Він підкреслив, що немає жодної впевненості в тому, що Росія справді планує напад, але Москва явно створює для цього умови.
Джерела в силових структурах стверджують, що Кремль значною мірою компенсує свої втрати в живій силі та матеріальних засобах в Україні та має можливість накопичувати резерви в певних галузях.
Наразі РФ виробляє близько 3000 “розумних” авіабомб на місяць, вага яких в залежності від моделі становить до трьох тонн, а також тисячі високоточних “розумних” авіабомб типу УМПБ Д-30 для дальньої дії до 100 кілометрів.
Крім того, компанії та волонтери в РФ виробляють півтора мільйона FPV-дронів на рік, які управляються від першої особи за допомогою камери.
Крім того, щорічно випускається щонайменше 6 тис. “Шахедов”. Багато компонентів для цих безпілотних літальних апаратів надійшли з Китаю, йдеться в статті.
Розвідслужби Європи також фіксують зростання російської армії. Так, Москва набирає близько 30 тис. солдатів на місяць, використовуючи високі фінансові стимули.
У 2024 році Путін наказав збільшити чисельність армії до 1,5 млн чинних військовослужбовців.
Однак щодня в Україні гинуть і зазнають поранень сотні російських солдатів. Армія РФ отримує підтримку від бійців з-за кордону. Повідомляється, що близько 12 тис. північнокорейців вже відправлено на завдання. Для порівняння: у Бундесвері налічується 180 тис. чинних військовослужбовців, пише Die Welt.
Марі Агнес Штрак-Циммерман (СвДП), голова Комітету з безпеки та оборони Європарламенту, називає переозброєння Кремля “величезною загрозою” для Європи.
“Росія вражає чисельність військ і широкий спектр різної ефективної техніки”, – сказала вона в інтерв’ю Welt am Sonntag.
Проте війна в Україні також виявила слабкі сторони Росії, “особливо з погляду логістики, застарілого обладнання та значного зниження морального духу солдатів”.
Військовий аналітик, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланге закликає при оцінці потенційної загрози не брати до уваги лише кількість солдатів або танків.
“Росія має волю до застосування жорстокої військової сили і прийняття великих втрат. Це робить Росію надзвичайно небезпечною”, – сказав він.
Росія вже веде гібридну війну проти Німеччини та Заходу, наприклад, за допомогою диверсій та кібератак. Ланге вважає, що новий напад РФ на Європу цілком реальний:
“На жаль, у найближчому майбутньому можливі комбіновані атаки Росії з використанням БПЛА, крилатих ракет та некерованих ракет. Розгортання спеціальних військ без розпізнавальних знаків та раптові атаки на цілі в Польщі, країнах Балтії, Прибалтиці або на південно-східному фланзі”.
Експерт з питань оборони ХДС Родеріх Кізеветтер вважає гібридні атаки РФ у Європі “провісником війни”.
За його словами, Кремль готує поле битви. Сюди також входить шпигунська діяльність.
Кізеветтер навіть вважає ймовірним напад на члена НАТО через “один-три роки”, як у так званому Нарвському сценарії.
Третє за величиною місто Естонії, Нарва, розташоване на кордоні з РФ і розглядається як можлива ціль атаки.
Росія також має перевагу перед країнами Заходу щодо закупівлі артилерійських снарядів.
У той час як на попередніх етапах війни нестача снарядів в Україні була гострою, Росія, за оцінками експертів німецького уряду, закуповує до 3,6 млн снарядів на рік.
Для порівняння, цього року США планують збільшити щомісячне виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів до 1,2 млн одиниць на рік.
Армія РФ поки що змогла компенсувати чотиризначні втрати танків на українському фронті, але переважно покладається на старі запаси. Запасів бойових танків та бойових машин піхоти має вистачити щонайменше ще на рік для ведення війни нинішньої інтенсивності.
У сфері винищувачів річне виробництво обмежене невеликою двозначною кількістю літаків.
Щодо далекобійної зброї, потужності РФ більші. Країна-агресор щорічно виробляє кілька сотень крилатих ракет і балістичних ракет.
Крім того, Іран та Північна Корея постачають Москві балістичні ракети. Їх використовують у масованих атаках у війні проти України.
Водночас Кремль стикається зі значними проблемами в галузі мікрочіпів та лабораторного обладнання. Дефіцит також зумовлений санкціями Заходу, які обмежують доступ до важливих компонентів.
Хоча РФ намагається заповнити ці прогалини запчастинами з Китаю та інших країн, продукція найчастіше виявляється нижчої якості. Не лише уповільнює промислове виробництво, а й технологічний розвиток країни.
Як каже генерал-майор Фройдінг, НАТО вже може відбити напад Росії.
“Однак набагато важливіше розвивати силу всередині альянсу, необхідну для надійного стримування і, таким чином, запобігання війні”, – сказав він.
На думку Штрак-Циммерман, це стримування залежить від виживання України.
“Путін спробував крові у прямому значенні цього слова. Якщо ви хочете зберегти мир, ви повинні вміти захищати себе. Якщо ми цього остаточно не зрозуміємо і Путін досягне успіху в Україні, то напади на члена НАТО через чотири-п’ять років більш ніж реальні”, – сказала вона.
Кізеветтер, своєю чергою, вважає, що Німеччина зобов’язана збільшити інвестиції у власну безпеку, при цьому боєздатність армії повинна становити не менше 3% від ВВП.
Військовий аналітик Ланге резюмує проблеми Бундесверу наступним чином: “У нас немає власної наземної зброї, яка перевершує за дальністю дії ракетну артилерію, ми недостатньо добрі в РЕБ, розміри та економічна ефективність наших повітряних сил оборона не на висоті, і ми, як і раніше, абсолютно безпорадні, коли справа стосується безпілотників”.
Це також є наслідком поганого планування. Спеціальний фонд був інвестований в основному в старі проєкти озброєнь, “які не роблять жодного вкладу в оперативну готовність у період з цього моменту до 2029 року”, каже Ланге.