НАТО, яке колись було символом сили та єдності, сьогодні більше схоже на організацію, що заблукала в лабіринті власної історії. Військовий аналітик Дмитро Іванов порівняв альянс із “радикальними феміністками”, які вже досягли своєї мети, але не знають, що робити далі. Він пояснює, що коли НАТО створювалося, світ щойно пережив найгіршу війну і був готовий продовжувати боротьбу, якщо б це знадобилося. На той час існувала конкретна загроза — Вісь Зла — і всі розуміли, що проти неї треба діяти.
“Наприкінці 80-х НАТО почало нагадувати радикальних феміністок, які не розуміють, що робити далі, коли мета вже досягнута”, — саркастично зазначив Іванов. “Ну не розбігатися ж, правда? Зібралися, нормально ж сиділи весь час, то чому б не продовжувати? А що далі? Та хтозна, давайте з якимись ‘аллахаками’ повоюємо”. Його коментар звучить як жорстке, але точне відображення реальності, у якій НАТО більше не має чіткої мети.
Іванов додає, що за останні десятиліття змінився також глобальний соціум. Вирішувати питання війною зараз стало “немодно”, “нетолерантно” і навіть “не сучасно”. Сьогодні, за його словами, перевагу надають дипломатії: стримуванню, переговорам, закликам до совісті агресора. Однак, каже Іванов, всі ці зусилля — марні.
“Ця маячня взагалі не працює — чомусь нікого це не хвилює. Головне — залишатися толерантними і терпіти, навіть на шкоду собі”, — додав він із гіркою іронією. “Немає більше Рузвельтів, Ейзенхауерів чи Паттонів — є лише ті, кому затикають рота, як тільки вони починають говорити”.
Військовий відверто зізнався, що він не впевнений у доцільності членства України в такому “беззубому альянсі”. “Навіть не впевнений, що він потрібен світу, адже його здатність і бажання протидіяти агресії залишаються під великим питанням”, — резюмував Іванов.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».