МВФ вимагає від України підвищення ПДВ на 2% у разі зростання видатків без відповідного збільшення доходів у бюджеті 2025 року, що вже узгоджений з фондом. Основні витрати бюджету спрямовані на оборону та обслуговування боргу, а уряд стикається з викликом фінансової стабільності в умовах війни.
Про це розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у авторській колонці. Україна готується до чергового бюджетного року, і бюджет 2025 року, як очікується, буде ще більш складним і вимогливим, ніж попередні.
Основні виклики, з якими стикається країна, полягають у продовженні війни, збільшенні оборонних витрат, зростанні державного боргу та необхідності залучення значних зовнішніх і внутрішніх ресурсів для покриття бюджетного дефіциту. Одним із головних інструментів для стабілізації економіки може стати збільшення податку на додану вартість (ПДВ) за вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Як зазначила Підласа, МВФ виставив чітку умову: у разі зростання видатків без відповідного зростання доходів у 2025 році Україна буде змушена підивищит ПДВ на 2 відсоткових пункти. Це рішення виникає через необхідність зберегти фінансову стабільність та уникнути надмірного бюджетного дефіциту, який може загрожувати економічній стійкості країни.
Незважаючи на те, що бюджет 2025 року вже узгоджений із МВФ, у випадку додаткових видатків цей міжнародний партнер України вимагає підвищення ПДВ як інструменту для забезпечення додаткових доходів. І хоча деякі народні депутати готові добровільно піти на цей крок, країна вже стикається з низкою інших фінансових труднощів.
З огляду на триваючу війну, основна частина державних витрат спрямовується на оборону та безпеку. У 2025 році планується виділити 2,2 трлн грн на потреби війська, що перевищить фактичні витрати 2024 року. Основна частина коштів – 55%, або 1,2 трлн грн – буде витрачена на грошове забезпечення військовослужбовців. Крім того, 737 млрд грн підуть на закупівлю зброї та військової техніки, включаючи майже 47 млрд грн на закупівлю дронів.
Ці витрати є історичними за своїм обсягом і відображають пріоритетність військової сфери в умовах війни. Український уряд робить все можливе, щоб забезпечити армію необхідними ресурсами для ведення війни протягом усього 2025 року, хоча і не виключає ризиків, пов’язаних з можливими форс-мажорними обставинами, зокрема затримками військової допомоги від міжнародних партнерів.
Одним із головних викликів бюджету 2025 року є зростання витрат на обслуговування державного боргу, які збільшаться на 108 млрд грн порівняно з попереднім роком. Цей факт свідчить про нову реальність для України – країна живе в борг, і цей борг продовжує зростати.
Для покриття невійськових витрат у 2025 році Україна планує позичити майже 37 млрд доларів на міжнародному ринку та 579 млрд грн – на внутрішньому. При цьому з необхідних 38,4 млрд доларів міжнародного фінансування Україна вже має підтверджених лише близько 15 млрд доларів, а решту – понад 23 млрд доларів – необхідно знайти та позичити.
Зокрема, одним із потенційних джерел покриття дефіциту бюджету є заморожені російські активи. Україна сподівається на отримання доступу до 50 млрд доларів з цих активів, однак механізм їхнього надання досі не визначений.
Однією з найбільших жертв бюджетного балансування є соціальна сфера. Видатки на Пенсійний фонд скорочуються на 34 млрд грн. Це скорочення пояснюється збільшенням надходжень до Пенсійного фонду від ЄСВ, які держава сплачує за військовослужбовців. Вперше за понад 20 років Пенсійний фонд може стати бездефіцитним.
Крім того, уряд планує змінити систему виплат пенсій військовим пенсіонерам, включивши їх до солідарної системи, та збільшити максимальну межу зарплати, з якої сплачується ЄСВ, що стане додатковим джерелом надходжень. Уряд також скоротив програму підтримки українців, які перебувають у складних життєвих обставинах, на майже 8 млрд грн. Це рішення було обумовлене недовикористанням коштів завдяки підвищенню адресності допомоги, що дозволило краще спрямовувати ресурси тим, хто дійсно їх потребує.
Окремою проблемою є питання капітальних видатків. Уряд вирішив централізувати управління публічними інвестиційними проектами, що може підвищити їхню ефективність і пріоритизацію. Проте одним із найсуперечливіших рішень є відновлення Державного дорожнього фонду з бюджетом у 43,2 млрд грн.