Хоча рівень смертності від лихоманки Західного Нілу сягає 17%, а від COVID-19 лише 2%, друге захворювання вважається більш небезпечним. На відміну від спалахів африканської лихоманки, “корона” практично завжди поширюється епідемічно.
Так вважає заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Ігор Кузін. Проте він зауважує, що нехтувати небезпекою лихоманки Західного Нілу не варто.
“Якщо подивитися на кількість смертельних випадків, важкість перебігу, то COVID-19 буде безумовно на першому місці. Лихоманка Західного Нілу також досить загрозлива, тому що середньостатистична летальність перебуває на рівні 17%, і це дуже високий показник (оцінка для COVID-19 перебувала на рівні 2%). Та водночас лихоманка Західного Нілу достатньо рідко переходить в епідемічні форми, коли охоплюються великі верстви населення. COVID-19, навіть на фоні цих 2%, охоплює достатньо широкі верстви населення і циркулює по всьому світу вже не перший рік”, – розповів Кузін.
Як відомо, COVID-19 передається повітряно-крапельним шляхом. Лихоманка Західного Нілу – це захворювання, яке передається комарами. Тому це “абсолютно різні захворювання з погляду чинників передачі”, нагадав лікар. Він уточнив, що це ще один фактор, який робить “Ковід” більш небезпечним.
“Жодна країна не досягла повноцінної елімінації коронавірусу. Вірус циркулює в популяції, стає рутинним елементом кожного зимового сезону. Тому COVID-19 буде з нами на постійній основі. Лихоманка Західного Нілу, скажімо, піддається засобам індивідуального захисту”, – зазначив Кузін.
Циркуляцію вірусу лихоманки Західного Нілу, за його словами, в Україні найчастіше фіксували в Одеській, Донецькій та Київській областях.
“Зараз через потепління бачимо, що змінюється циркуляція комарів, які переносять це інфекційне захворювання. І ця циркуляція відбувається більш активно. Комарі, які переносять лихоманку Західного Ніла, це абсолютно звичайні комарі, яких ми зустрічаємо у побуті. Вони не є якимось регіонально специфічними”, – пояснив Кузін.
80% людей, які інфікувалися вірусом лихоманки Західного Нілу, переносять це захворювання без симптомів. Лише у 20% людей з’являються клінічні прояви, й найчастіше у грипоподібній формі.
“Зазвичай інкубаційний період після укусу триває від одного дня до одного тижня, опісля різко підвищується температура, інколи може бути блювання, людина може спостерігати в себе появу певної висипки. Загалом випадки, які ми спостерігали, майже всі однакові з погляду клінічного перебігу. Це все гарячкова форма, але водночас ця хвороба може призводити до летальних випадків”, – розповів лікар.
Механізм передачі цієї хвороби дуже простий. Розносчиком вірусу є перелітні птахи, які прилітають з Африким. Український комар, спочатку кусає цього птаха, отримує вірус, а згодом через такий же укус передає його людині.
“Єдиний механізм захисту від гарячки Західного Нілу – це застосування персональних заходів захисту, зокрема репелентів, москітних сіток на вікнах, обмеження перебування на вулиці з відкритими ділянками тіла”, – зауважив лікар.
Він уточнив: раніше хвороба була ендемічна лише для деяких регіонів, а тепер через зміну клімату “ми будемо спостерігати зміну популяції комарів” і, відповідно, розповсюдження африканської лихоманки.
“Але це не означає, що нас всіх очікують якісь епідемії”, – підкреслив Кузін.
На жаль, лікування проти лихоманки Західного Нілу не існує, не існує і вакцини. Тому лікар закликав українців не нехтувати своєю безпекою.
“Людина має дбати про персональний захист принаймні впродовж літнього періоду, коли відбувається циркуляція комарів. Якщо людина спостерігає після укусу комара різку гарячку, відчуває певну алергічну реакцію, появу висипу або інші симптоми, пацієнт має звернутися до лікаря”, – закликав він.
Поради лікарів, результати нових медичних досліджень, історії пацієнтів і теми профілактики хвороб. Усе про здоровий спосіб життя, медицину та самопочуття — читайте в розділі «Здоров’я».