Іспанські пляжі традиційно вважаються одним із найпопулярніших напрямків для літнього відпочинку в Європі. Однак з вини самих же людей ділянка іспанського узбережжя між Торремоліносом і Малагою “з’їдається” із загрозливою швидкістю.
Як пише Euronews Travel, зміни клімату й активне будівництво вздовж берегової лінії між двома містами у складі автономної спільноти Андалусія призвели до ерозії ґрунту. Тільки в період з 2016 по 2022 рік узбережжя Аррайханал-Сан-Хуліан відступило на 45 метрів.
За даними Міністерства екологічного переходу Іспанії, за цей період ця конкретна ділянка берегової лінії втратила понад 200 тисяч квадратних метрів пляжу. Першопочатково вразлива через дії людини, тепер вона руйнується через зміну клімату.
Зазначається, що основу для цієї ерозії заклав міський розвиток, включно з будівництвом пристаней, житла, полів для гольфу і зміною русла річок. Зокрема, у муніципалітеті Міхас у Малазі уряд звинувачує в деградації піщаних пляжів сезонні комерційні заклади, такі як пляжні бари.
Згідно з офіційним аналізом, наслідки зміни клімату – “збільшення інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ і підвищення рівня моря” – також впливають на берегову лінію. Кількість штормів у цьому районі збільшилася, і до 2022 року хвилі, що розбиваються об берег, були втричі-вчетверо вищими за зареєстрований середній показник.
У сукупності ці фактори означають, що на цій ділянці іспанського узбережжя щорічно втрачається від 1,5 до 4,5 метрів пляжу. У деяких районах ця ерозія сягає 5 метрів. В інших районах Іспанії також поступово скорочується площа пляжів, але не в таких величезних масштабах.
При цьому наголошується, що на іспанському узбережжі проживає 39% населення країни за відносно високої щільності – 429 осіб на квадратний кілометр. Це робить берегову ерозію серйозною проблемою для більш ніж 18 мільйонів людей, які там живуть, а пляжі для них слугують природним бар’єром від вітру і дощу.
Туризм, який є основною галуззю економіки Іспанії, також залежить від її берегової лінії, але розвиток, який він приносить, одночасно сприяє ерозії. Усунення цієї шкоди обходиться іспанському уряду в десятки мільйонів євро щороку. Пісок доводиться привозити з інших місць, щоб засипати пляжі до літнього туристичного сезону. Потім цей пісок знову зноситься ерозією – іноді з більшою швидкістю, ніж він може бути замінений.
Водночас дослідження, проведене групою європейських дослідників, зокрема вчених з Університету Кадіса в Андалусії, нещодавно показало, що половина піщаних пляжів світу може зникнути в цьому столітті. Основною причиною широкомасштабної берегової ерозії є зміна клімату.