Військовослужбовця однієї з бригад морської піхоти ЗСУ було засуджено за відмову виконати наказ командира, який полягав у необхідності форсувати річку Дніпро та закріпитися в селі Кринки Херсонської області, пише sud.
Протягом 2023 року бригада брала участь у бойових діях на Донеччині, а восени того ж року опинилися на території Миколаївської та Херсонської областей у складі угруповання “Південь”. 5 листопада 2023 року командир роти морської піхоти на побудові особового складу підрозділу довів до підлеглих бойовий наказ – форсувати річку Дніпро, провести наступальні дії у напрямку населеного пункту Кринки та зайняти там перехрестя доріг. При цьому, ймовірно, передбачаючи можливість відмови підлеглих виконання наказу, командир роти здійснював відеофіксацію на мобільний телефон.
Підсудний публічно заявив про незгоду з наказом командира роти та відмовився виконувати його. Пізніше він став фігурантом кримінального провадження за ч. 4 ст. 402 (непідкорення, вчинене в умовах військового стану або у бойовій обстановці) Кримінального кодексу. Затримано військовослужбовця пізніше – 11 грудня. Відмова Юрія М. від виконання наказу була також зафіксована на камеру телефону.
У судовому засіданні Юрій М. провину не визнав. Він розповів, що раніше під час бойових дій отримав контузію. Про погіршення стану здоров’я Юрій М. заздалегідь попередив командирів та просив дозволити йому пройти ВЛК. Однак, за словами Юрія М., ВЛК не звернула уваги на його скарги і визнала придатним для проходження військової служби. Таким чином, станом на листопад 2023 року Юрій М. почував себе погано, як у фізичному, так і морально-психологічному стані.
Крім того, Юрій М. повідомив, що у нього на утриманні є дитина, яка має інвалідність, та літня бабуся. З огляду на це військовослужбовець попросив суд не призначати йому покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Водночас свідки – інші військовослужбовці роти морської піхоти розповіли, що Юрій М. відмовився виконати наказ командира, оскільки злякався і взагалі боїться води. На стан здоров’я чи поганий психологічний стан Юрій М. не скаржився. Також свідки повідомили, що відмова Юрія М. від виконання наказу вплинула на психологічний клімат у підрозділі.
Вивчивши позиції сторін та свідчення, суд зазначив, що наказ командира роти на формування річки Дніпро не носив “явно злочинного змісту, у зв’язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього”.
Суд наголосив, що командир (начальник) “має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов’язаний їх виконати сумлінно, точно й у встановлений термін”.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: “Слухаюсь” і надалі виконує його. Щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів наказ, командир (начальник) може зажадати від нього коротко передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий наказ у зазначений термін.
У результаті 11 квітня Снігурівський райсуд Миколаївської області визнав Юрія М. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.