Користь риби у нашому раціоні добре відома, зокрема в рамках середземноморської дієти. Проте отруєння ртуттю залишає важливою проблемою. Нещодавно вчені знайшли спосіб знизити рівень ртуті в рибі до 35% шляхом зміни її пакування.
Про це йдеться у ослідженні, опублікованому в журналі Global Challenges.
Команда зі Шведського університету сільськогосподарських наук та Технологічного університету Чалмерса експериментувала з додаванням амінокислоти цистеїну до консервованого тунця — одного з видів, який може містити найбільше ртуті.
Лабораторні тести показали, що, коли тунця занурюють у воду з цистеїном, новий розчин може видалити від 25 до 35% ртуті. Чим більше м’яса риби контактувало з розчином, тим більше ртуті виводилося в рідину.
Дослідники протестували різні види риб і концентрації цистеїну, вибравши його через міцний зв’язок з ртуттю, що сприяє її накопиченню в рибі.
«Ми вірили, що це дозволить частині ртуті витягтися, а замість цього зв’язатися з розчином і бути виведеною, — каже хімік Пшемислав Страховський з Технологічного університету Чалмерса. — Потрібні подальші дослідження, щоб вивчити, як обробити вилучену ртуть».
Якщо ви їли рибу, не знаючи про потенційне забруднення, не варто хвилюватися: навряд чи ви спожили її в небезпечній кількості. Однак вагітним жінкам і маленьким дітям рекомендується обмежити споживання риби.
Переваги споживання риби зазвичай перевищують потенційні ризики, а новий метод упаковки, безсумнівно, зменшить ці ризики ще більше.
«Перевага цього типу пакуванняч полягає в тому, що воно „працює“, поки продукт стоїть на полиці… Використання такого методу в промисловості усунуло б необхідність у додаткових виробничих етапах», — зазначає Страховскі. І додає: «Застосування наших результатів може підвищити безпеку споживання риби».
В ході дослідження не було зафіксовано змін у вигляді чи запаху риби, обробленої цистеїном, а процес видалення ртуті тривав до двох тижнів без потреби в додаткових добавках.
Хоча потрібні подальші дослідження для реалізації цього підходу в практиці, ранні результати виглядають багатообіцяючими. Команда вважає, що ці методи можна вдосконалити в майбутньому.
«Наше дослідження демонструє, що є альтернативні підходи до вирішення проблеми забруднення ртуттю в тунці, а не лише обмеження споживання… Наша мета — підвищити безпеку харчових продуктів і сприяти зміцненню здоров’я людей, а також краще використовувати продукти, що наразі підлягають обмеженням», — підсумовує експерт з харчових продуктів Мехді Абдоллахі.