Багато людей регулярно прокидаються близько другої години ночі й не можуть одразу заснути. Професорка анатомії Брістольського університету Мішель Спір пояснила, що це може бути пов’язано з давніми механізмами виживання, які продовжують працювати й сьогодні.
Про це повідомляє Mirror.
За словами дослідниці, мозок не вимикається автоматично лише тому, що організм втомився. Якщо людина тривалий час перебуває у стані стресу, фізичне виснаження може поєднуватися з безсонням.
Причина полягає в роботі мигдалини — ділянки мозку, яка відповідає за реакцію «бий або біжи». Коли мозок сприймає ситуацію як загрозливу, організм починає виробляти гормони стресу — адреналін і кортизол. Через це частішає серцебиття, прискорюється дихання, а увага загострюється.
У давнину така реакція допомагала людям рятуватися від небезпеки. Однак сучасні загрози мають інший характер. Робочі повідомлення, смартфони, соціальні мережі та постійний потік інформації не дозволяють мозку повністю перейти в режим відпочинку.
Професорка наголошує, що сон — це активний процес. Щоб людина заснула, мозок має свідомо знизити рівень пильності. Якщо ж стрес стає хронічним, частина систем, відповідальних за неспання, продовжує працювати навіть уночі.
Саме тому люди можуть відчувати сильну втому, але водночас прокидатися серед ночі або довго не засинати через нав’язливі думки.
Ще одним фактором є порушення природного ритму вироблення кортизолу. У нормі його рівень підвищується вранці та знижується ввечері. Під час тривалого стресу цей механізм може збитися, через що організм довше залишається в стані готовності.
На якість сну також впливають сучасні звички. За словами Спір, штучне освітлення знижує вироблення мелатоніну — гормону сну, а використання смартфона перед відпочинком і безперервне перегортання стрічки новин підтримують активність мозку.
Щоб краще спати, дослідниця рекомендує дотримуватися стабільного режиму дня, регулярно займатися фізичною активністю, більше бувати на денному світлі та менше користуватися гаджетами ввечері.
Також професорка назвала когнітивно-поведінкову терапію одним із найефективніших способів боротьби з безсонням, адже вона допомагає позбутися тривожності, яка заважає нормальному сну.
На завершення Спір зазначила, що ситуація, коли тіло втомилося, а мозок продовжує працювати, не означає, що людина розучилася спати. На її думку, це свідчить про те, що мозок надто добре адаптувався до сучасного цифрового світу, який майже ніколи не припиняє надсилати нові стимули.