Вчені з Кембриджського університету випробували нову вакцинну платформу, створену за допомогою штучного інтелекту. Перші тести на людях підтвердили безпечність препарату та його здатність формувати потужну імунну відповідь.
Про це повідомляє Journal of Infection.
Розробкою займалася команда дослідників Кембриджського університету спільно з компанією DIOSynVax (DVX) Ltd. В основі технології лежить комп’ютерне моделювання, яке дозволяє створювати вакцини не лише проти відомих вірусів, а й проти потенційних майбутніх загроз.
На відміну від традиційних вакцин, які розробляють під конкретні штами, новий підхід використовує штучний інтелект для аналізу величезних масивів генетичних даних. Алгоритми дослідили інформацію, отриману із систем епідеміологічного моніторингу з різних країн світу.
Після цього система виявила стабільні елементи, які залишаються спільними для цілих родин вірусів. На основі цих даних комп’ютер створив синтетичний антиген, здатний запускати захист від широкого спектра споріднених патогенів.
Перший етап проєкту був присвячений створенню універсальної вакцини проти сарбековірусів. Саме до цієї групи належать SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, а також вірус SARS.
Під час першої фази клінічних випробувань у наукових центрах Саутгемптона та Кембриджа препарат отримали 39 здорових добровольців віком від 18 до 50 років.
Результати показали, що організм учасників виробив антитіла не лише до SARS-CoV-2 та SARS, а й до споріднених коронавірусів кажанів, які потенційно можуть передаватися людям у майбутньому.
Дослідники також змінили спосіб введення вакцини. Замість звичайних шприців використовували безголкову систему мікрофлюїдної струминної ін’єкції.
Препарат потрапляє під шкіру завдяки надтонкому струменю рідини під тиском. На думку розробників, це може спростити проведення масових кампаній вакцинації та зробити процедуру комфортнішою для пацієнтів.
Професор Кембриджського університету Джонатан Хіні заявив, що новий підхід дозволяє перейти від реактивної моделі створення вакцин до випереджувальної. За його словами, такі препарати зможуть забезпечувати захист навіть тоді, коли віруси мутуватимуть у нові штами.
Вчені вважають, що технологію можна адаптувати не лише для коронавірусів. Аналогічний метод проєктування антигенів потенційно здатний використовуватися для боротьби з грипом, лихоманкою Ебола та іншими небезпечними інфекціями.
Зараз розробку готують до другої фази клінічних випробувань. Науковцям ще належить перевірити тривалість імунного захисту на значно більшій групі людей перед можливим впровадженням технології у практичну медицину.