Підйом о п’ятій ранку став популярним ритуалом у соцмережах — прихильники «ранкового успіху» демонструють холодні занурення, пробіжки та списки завдань ще до світанку. Відомі «жайворонки», як-от керівник Apple Тім Кук, бізнесмен Річард Бренсон та акторка Дженніфер Еністон, лише підсилюють популярність цієї ідеї. Однак наукові дані свідчать: універсальної формули тут немає — такий графік сну може суперечити природним біологічним ритмам людини.
Про це повідомило видання Science Alert.
Дослідники пояснюють, що продуктивність значною мірою залежить від індивідуального хронотипу — внутрішнього біологічного ритму людини. Саме він визначає, коли ми природно відчуваємо бадьорість, а коли — сонливість. Частково це закладено генетично, і змінити такий механізм непросто.
Традиційно людей поділяють на «жайворонків», «сов» та проміжні типи. Ранкові типи легко прокидаються, навіть без будильника, і зберігають стабільний режим у вихідні. Вечірні — навпаки, демонструють найвищу активність ближче до вечора та можуть ефективно працювати вночі. Більшість людей перебуває десь посередині.
Наукові спостереження показують: «жайворонки» частіше мають кращі академічні результати та здоровіші звички. Водночас «сови» нерідко стикаються з вищим рівнем вигорання та погіршенням самопочуття. Причина може полягати не в меншій здібності, а в постійній невідповідності між природним ритмом і соціальними графіками.
Цей розрив називають соціальним джетлагом — коли біологічний годинник не збігається з вимогами роботи чи навчання. Дослідження пов’язують його з підвищеним ризиком діабету, гіпертонії та ожиріння. Примусовий ранній підйом для «сов» може лише поглибити проблему.
Фахівці наголошують: ранній старт дня сам по собі не гарантує успіху. Люди демонструють найкращі результати тоді, коли їхній розклад узгоджений із власною біологією. Початковий ефект від нового режиму часто пов’язаний із мотивацією, але з часом невідповідність може призвести до хронічного недосипання й зниження концентрації.
Щоб визначити свій хронотип, радять вести щоденник сну — фіксувати час засинання й пробудження у будні та вихідні, відстежувати настрій і рівень енергії. Якщо засинання займає менш як 30 хвилин, обраний час може відповідати вашому ритму; якщо понад годину — ймовірно, організм налаштований на пізніший графік.
«Справжня перевага продуктивності полягає не в ранньому пробудженні, а в розробці розпорядку дня, який відповідає тому, як насправді функціонують мозок і тіло», — йдеться в статті.