Намагання компенсувати дефіцит сну у суботу та неділю провокує тяжкі неврологічні напади. Фахівці попереджають про виникнення соціального джетлагу який перетворює відпочинок на джерело стресу для організму.
Неврологиня та психотерапевт Ольга Глінська пояснила що мозок людини з мігренню надто чутливий до змін режиму. Коли після робочого тижня людина спить до обіду її гіпоталамус сприймає це як збій системи. У відповідь організм запускає нейрохімічні реакції що стають тригером для сильного головного болю.
За словами експертки регулярність відпочинку є значно важливішою за його тривалість. Стабільний графік допомагає мозку залишатися у стані передбачуваності. Максимальна похибка у часі пробудження навіть у відпустці не повинна перевищувати 40 хвилин.
Сон тривалістю понад годину вдень також може стати провокатором. Він змінює судинний тонус і часто викликає нові напади мігрені замість полегшення. Для швидкого «перезавантаження» нервової системи лікарі радять обмежуватися денним сном до 30 хвилин.
Важливим фактором здоров’я є температура у спальні на рівні 18–19°C. Такий режим запобігає небажаному розширенню судин під час нічного відпочинку. Також варто дотримуватися світлового детоксу та відмовлятися від гаджетів мінімум за годину до сну.
Синє світло екранів блокує вироблення мелатоніну що заважає якісному відновленню сил. Справжня турбота про себе полягає у дотриманні біоритмів а не у спробах наздогнати втрачені години сну за два дні. Це допоможе уникнути переходу мігрені у хронічну форму.