Сучасні дослідження свідчать, що загальноприйнята норма нічного відпочинку є суто статистичним показником і не враховує генетичні особливості кожної людини. Фахівці зазначають, що орієнтуватися варто не на годинник, а на власне самопочуття та рівень енергії протягом дня. Про це повідомляє Експерт з посиланням на The Guardian.
Невролог Гай Лешцінер підкреслює, що хронічне недосипання критично виснажує організм, підвищуючи ризики розвитку деменції, серцево-судинних патологій та збоїв в імунній системі. Під час сну активується глімфатична система, яка очищує мозок від токсичних відходів, зокрема бета-амілоїдів. Якщо людина спить шість годин і почувається бадьорою без кофеїну, це може бути ознакою природної схильності до короткого циклу відпочинку.
Професор Оксфордського університету Рассел Фостер зауважує, що дефіцит сну негативно впливає на емоційний стан, змушуючи мозок фокусуватися на негативі. Важливо розрізняти клінічне безсоння та свідоме обмеження сну через роботу чи побут, адже останнє завдає значно більшої шкоди фізіології. Спроби «відіспатися» на вихідних до обіду часто лише дестабілізують біологічний годинник, що вчені порівнюють із надмірним навантаженням на двигун автомобіля.
Якість нічного відновлення прямо корелює із когнітивними здібностями та креативністю. Експерименти довели, що люди, які виспалися, вирішують складні інтелектуальні завдання утричі ефективніше за тих, хто нехтував відпочинком. Водночас науковці заспокоюють молодих батьків: когнітивне збагачення від виховання дитини здатне компенсувати тимчасову нестачу сну без незворотних наслідків для мозку.