Леонардо да Вінчі, сам того не знаючи, задокументував симптом хвороби, на яку сьогодні страждає кожен двохсотий дорослий. Мистецтвознавці та лікарі роками звертали увагу на руки «Джоконди», помітивши там ксантоми — характерні жирові відкладення під шкірою.
Це свідчить про те, що реальна жінка, яка позувала художнику, ймовірно, мала надзвичайно високий рівень холестерину. Сьогодні цей діагноз називають сімейною гіперхолестеринемією, і саме завдяки вивченню цієї «загадки Мони Лізи» вчені змогли зробити крок до створення ліків нового покоління.
Миші-аватари замість звичайних тестів
Прорив став можливим завдяки космічним технологіям у біології. Дослідники відмовилися від класичних методів і створили «мишей-аватарів». Гризунам вживили людські клітини печінки, які виростили зі звичайної шкіри за допомогою технології перепрограмування клітин (iPSC).
На цій живій моделі протестували понад 130 тисяч сполук, поки не знайшли «золоту» молекулу — DL-1. Вона працює зовсім не так, як звичні нам таблетки від холестерину, що робить її потенційною революцією в медицині.
Як працює молекула DL-1
Замість того, щоб намагатися вивести жир з крові, нова молекула діє на випередження. Вона блокує білок аполіпопротеїн B (апоВ), який слугує своєрідним «скелетом» для збирання шкідливого холестерину.
Без цього «каркаса» печінка фізично не може випустити нові порції жиру в організм. Аналіз показав, що препарат діє дуже вибірково — він впливає лише на 182 гени, не викликаючи загального стресу для організму. Це означає, що терапія може бути безпечною навіть при застосуванні протягом багатьох років.