Можливо, у вас є такий знайомий або знайома, які можуть увечері довго займатись своїми справами, засиджуватись далеко за північ, а зранку почуватись бадьоро і демонструвати неабияку продуктивність. Як стверджують вчені, відповідальною за такий короткий, але якісний сон може бути нещодавно виявлена генетичні мутація.
Як пише видання Live Science, мутація SIK3-N783Y може допомагати деяким людям обходитись всього чотирма-шістьма годинами сну за ніч, тоді як іншим нам потрібно близько восьми годин. Дослідження цієї особливості випробували на генетично модифікованих інбредних мишах. Піддослідні тварини, які несли цю мутацію також спали менше.
Нещодавно ідентифікована мутація є однією з кількох, які дослідники пов’язують із більш короткими режимами сну. Вчені сподіваються, що, зрозумівши генетику людей, які природним чином мало сплять і при цьому добре почуваються, зможуть розробити більш ефективні методи лікування розладів сну.
За словами співавтора дослідження, генетика із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско Ін-Хуей Фу, наші тіла продовжують працювати, коли ми спимо. В цей час вони очищують себе та відновлюють ушкодження. А у людей, які від природи мало сплять, ці функції, ймовірно, працюють на більш високому рівні, пояснив він журналу Nature. Свою роботу група дослідників опублікувала у у журналі PNAS.
Існує безліч негативних наслідків, пов’язаних з нестачею сну, від відчуття млявості та більшої забудькуватості до підвищеного ризику серцевих захворювань. Кількість необхідного нам сну змінюється з віком, але більшості дорослих потрібно близько семи-дев’яти годин щоночі, щоб бути у формі. Однак ті, хто від природи мало спить, схоже, чудово функціонують із меншою кількістю.
Людині, яка спить мало природним чином, щоби виспатись вистачає 4-6 годин. При цьому вона не тільки почувається чудово, якщо спить умовно недостатньо, але й втрачає бадьорість та гарне самопочуття, якщо спатиме довше, ніж звичайно, вказують висновки вчених.
Попередні дослідження виявили чотири гени, пов’язані з коротким сном, і п’ять відповідних мутацій у цих генах. Нещодавно виявлена мутація впливає на п’ятий ген, Sik3, який раніше був пов’язаний із сонливістю. Дослідники перевірили мутацію, передавши її лабораторним мишам. Вони виявили, що миші з мутацією спали приблизно на 31 хвилину менше, ніж ті, хто її не мав, і на 54 хвилини менше після періоду позбавлення сну, який дослідники викликали, обережно звертаючись з мишами, згідно з дослідженням.
Зазвичай миші сплять близько 12 години на день, набагато довше, ніж люди. Тому пропорційно це нове пов’язане з мутацією скорочення сну на період до 54 хвилин, є меншим ніж спостерігається у людей з природним коротким сном. Дослідники зазначили, що це може бути пов’язане з тим, що миші зазвичай сплять більш фрагментарно, ніж люди, або з тим, що їхній штам мишей був інбридинговим.
Дослідникам ще багато чого доведеться дізнатися про генетику людей, які від природи мало сплять, та їхню нічну суперсилу. Нові результати підкреслюють, що Sik3 є перспективною терапевтичною метою для дослідників, які намагаються покращити ефективність та задоволеність сном, згідно з дослідженням.