Дослідження виявило варіанти двох генів, які мають один із найсерйозніших впливів на ризик ожиріння. На думку експертів, рідкісні варіанти генів BSN та APBA1 пов’язані з ожирінням у дорослому віці та не впливають на набір ваги у дитинстві. Це дозволяє вченим припустити, що вони, можливо, відкрили новий біологічний механізм ожиріння.
Про це пише The Independent.
Для дослідження вчені використали генетичні дані понад півмільйона людей, які зберігаються у Британському біобанку. Вони виявили, що генетичні варіанти BSN, також відомого як “Фагот”, можуть підвищити ризик ожиріння до шести разів.
“Ми ідентифікували два гени з варіантами, які мають найглибший вплив на ризик ожиріння на популяційному рівні, який ми коли-небудь бачили, але, можливо, ще важливіше, варіація “Фагота” пов’язана з ожирінням саме у дорослому віці. Таким чином, ці результати дають нам нове розуміння взаємозв’язку між генетикою, розвитком нервової системи та ожирінням”, – розповів автор дослідження, професор Джайлс Йео з відділу метаболічних захворювань британської ради з медичних досліджень.
Крім того, ці ж рідкісні варіанти генів пов’язані з підвищеним ризиком неалкогольної жирової хвороби печінки та діабету 2 типу. Порушення метаболізму у володарів цих варіантів “Фагота” виявляються приблизно в одного з 6,5 тисяч дорослих британців. Це дозволяє припустити, що близько 10 тисяч людей у Великій Британії можуть безрезультатно боротися з ожирінням, не підозрюючи, що це порушення обміну речовин закладено в них генетично.
“Ці результати являють собою ще один приклад здатності великомасштабних генетичних досліджень людської популяції покращити наше розуміння біологічної основи хвороб. Генетичні варіанти, які ми ідентифікуємо в BSN, мають один з найсерйозніших ефектів на ожиріння, діабет 2 типу і жирову хворобу печінки, відомих на сьогодні, і підкреслюють новий біологічний механізм, який регулює апетит та здатність його контролювати”, – розповів співавтор дослідження, професор Джон Перрі з Кембридзького університету.
Ожиріння є суттєвим фактором ризику розвитку інших серйозних патологій, включаючи хвороби серця та діабет 2 типу. Однак генетичні причини, через які деякі люди схильні до збільшення ваги, до кінця не вивчені.
Вчені вважають, що вікова нейродегенерація може впливати на контроль апетиту. Наступний етап дослідження має розширити популяційну вибірку, щоб висновки можна було застосувати не лише до європейців. Для цього вчені проведуть нові дослідження, використовуючи генетичні дані людей з Пакистану та Мексики.