Упродовж останніх років нарцисизм став надзвичайно популярним “диванним” діагнозом. Соцмережі переповнені обговореннями токсичних партнерів, і, здається, кожен має знайомого, якого вважає нарцисом. Та хоча багато з таких звинувачень є перебільшеними, нарцисизм — це реальне психологічне явище. І, що важливо, не завжди воно є патологією.
Нарцисизм може бути як клінічним розладом (нарцисичний розлад особистості), так і набором особистісних рис, які притаманні кожному в певному ступені. Особливо болісним є досвід близьких стосунків з людьми, які мають високий рівень нарцисичних рис. Часто після таких стосунків ми ставимо собі запитання: що зробило їх такими?
Нещодавній метааналіз досліджень, проведений вченими з Австралії, дав нове розуміння походження однієї з форм нарцисизму — уразливого нарцисизму.
Основні типи
- Грандіозний нарцисизм — типовий образ нарциса: домінантна, самовпевнена, агресивна особистість, яка прагне захоплення.
- Уразливий нарцисизм — прихований, тривожний тип. Такі люди надчутливі до критики, часто мають занижену самооцінку, прикриту маскою пихатості.
Обидва типи мають спільні риси — схильність до маніпуляцій, відчуття винятковості та відсутність емпатії. Але саме уразливий нарцисизм найбільш руйнівно впливає на романтичні стосунки. Люди з цим типом нарцисизму частіше вдаються до таких поведінкових моделей, як “бомбардування любов’ю”, “гостинг” і “крихітна увага” (breadcrumbing). Вони часто нещасливі у стосунках, допускають зраду та можуть проявляти насильство.
Зв’язок із дитячими переживаннями
Вчені розглянули зв’язок між нарцисизмом і стилями прив’язаності — тим, як формується наше сприйняття себе та інших у дитинстві, і як це впливає на стосунки в дорослому віці.
- Безпечна прив’язаність виникає, коли дитина відчуває любов, підтримку і захист. Такі люди в дорослому житті здатні будувати здорові стосунки.
- Небезпечні стилі прив’язаності виникають через нехтування, нестабільність або насильство в дитинстві:
- Залежна (тривожна) — низька самооцінка, страх бути покинутим, потреба в постійному підтвердженні любові.
- Уникаюча (відсторонена) — уникання емоційної близькості, зосередженість на незалежності.
- Страховита (амбівалентна) — одночасне прагнення до близькості та страх перед нею.
У дослідженні проаналізували дані понад 10 тисяч учасників із 33 різних досліджень. Було виявлено чіткий зв’язок між уразливим нарцисизмом і тривожною та страховою прив’язаністю. Грандіозний нарцисизм такого зв’язку не виявив.
Чи можна змінити свій стиль прив’язаності?
Так. Хоча стиль прив’язаності формується в ранньому дитинстві, терапія може допомогти його змінити. Особливо ефективними в цьому є:
- Схематерапія
- Емоційно-фокусована терапія
Ці підходи допомагають людям із уразливим нарцисизмом вилікувати дитячі травми, навчитись довіряти й формувати здорові стосунки.
Профілактика — найкраще лікування
Психологічна допомога повинна бути доступною не лише для дорослих, а й для дітей, які пережили насильство, нехтування або інші травми. Важливо також підтримувати батьків у побудові безпечного емоційного зв’язку з дітьми.
Це критично важливо для України, де, як і в Австралії, фіксується високий рівень дитячої емоційної і фізичної наруги. Якщо ми хочемо зменшити кількість дорослих із нарцисичними рисами, потрібно починати з найменших — з турботи про їхню безпеку, любов і підтримку.