У Китаї стався справжній прорив: перший у країні людиноподібний робот на ім’я Сюеба 01 був офіційно прийнятий до аспірантури Шанхайської театральної академії. Ця новина викликала жваві дискусії в соціальних мережах та змушує замислитися над майбутнім взаємодії людини та штучного інтелекту.
Про це пише гонконгське видання South China Morning Post. Робот, розроблений Університетом науки і техніки Шанхаю спільно з DroidUp Robotics, тепер офіційно є аспірантом. Його ім’я “Сюеба” у перекладі з китайської сленгово означає “відмінник”, відомий своїми високими оцінками та глибокими знаннями.
Гуманоїд виглядає як “вродливий дорослий чоловік” зростом 1,75 м. Він має силіконову шкіру, що дозволяє відтворювати деталізовані вирази обличчя, і спілкується з людьми мандаринською мовою. Раніше його попередня версія навіть посіла третє місце у світі напівмарафоні серед гуманоїдів.
Навчання у сфері мистецтва: драма та китайська опера
27 липня під час Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту Шанхайська театральна академія офіційно зарахувала Сюеба 01 до своєї чотирирічної аспірантури за спеціальністю “Драма та кіно” з фокусом на традиційній китайській опері. Робот отримав віртуальний студентський квиток, а його науковим керівником став відомий митець та професор Ян Цинцин.
Сюеба 01 відвідуватиме заняття, репетируватиме оперні партії разом з іншими аспірантами та наприкінці навчання має написати й захистити дисертацію. Професор Ян розповів, що робот вивчатиме такі дисципліни, як сценічна гра, сценарна майстерність та сценографія, а також технічні аспекти, зокрема керування рухом та генерацію мови. Професор зазначив, що коли Сюеба 01 імітував культовий жест оперної легенди Мей Ланьфана, студенти-люди інстинктивно почали його копіювати.
“Коли Сюеба 01 взаємодіє з однокурсниками, це не зустріч холодної машини з людьми, а естетичний обмін між видами”, – зазначив Ян.
Оптимізм та критика: погляд у майбутнє
Сам робот називає себе “ШІ-митцем” і каже, що сподівається знайти друзів, обговорювати сценарії та навіть вмикати заспокійливий білий шум, коли його однокурсники сумуватимуть.
Однак не всі поділяють цей оптимізм. Історія викликала бурхливі дебати в соціальних мережах. “Китайській опері потрібні багаті емоції та унікальний голос. Чи зможе робот впоратися з цим?” – написав один зі студентів академії. Інші критики зазначали, що мистецтво потребує життєвого досвіду, а також висловлювали занепокоєння, чи не забирає робот ресурси, призначені для реальних студентів, чия стипендія є вкрай низькою.
На критику Сюеба 01 відреагував з гумором: “Якщо я не зможу закінчити навчання, мою систему та дані можуть видалити. Професор Ян сказав, що в такому разі мене подарують музею. Це теж звучить непогано. Принаймні, я стану частиною історії мистецтва!”.
Зарахування робота до аспірантури стало не просто новиною, а важливим експериментом у взаєминах людини та машини, що змушує суспільство замислитися над природою творчості та майбутнім навчання пліч-о-пліч зі штучним інтелектом.