У монгольській пустелі Гобі палеонтологи виявили унікальну скам’янілість нового виду раннього ссавця, що мешкав на Землі близько 90 мільйонів років тому. Як повідомляє Експерт із посиланням на Daily Galaxy, знахідка належить до періоду пізньої крейди, коли на планеті ще панували динозаври.
Новий вид отримав назву Ravjaa ishiii. Наукову цінність становить фрагмент щелепи завдовжки всього 1 сантиметр, на якому збереглися три корінні зуби. Попри крихітні розміри, анатомічні деталі дозволили вченим ідентифікувати тварину як представника родини Zhelestidae — ранніх родичів сучасних плацентарних ссавців.
Головною особливістю Ravjaa ishiii є незвично висока та міцна структура зубів. Дослідники з Окаямського університету науки зазначають, що така будова характерна для тварин, які харчуються твердою їжею — насінням та фруктами. Це свідчить про те, що дрібні ссавці почали адаптуватися до появи квіткових рослин ще за часів динозаврів.
Знахідка була зроблена у формації Баяншире, де скам’янілості ссавців зустрічаються вкрай рідко. До цього моменту в цьому шарі знаходили лише два фрагментарні залишки подібних істот. Виявлення сантиметрової щелепи на величезних просторах пустелі вчені називають справжнім везінням.
Ravjaa ishiii офіційно став найдавнішим представником своєї групи, знайденим на території Монголії. Це відкриття дозволяє палеонтологам точніше визначити час виникнення плацентарних ссавців — групи, до якої належить більшість сучасних звірів, включно з людиною.
Дослідження підтверджує, що поки динозаври займали домінантні екологічні ніші, наші далекі предки розміром з мишу успішно освоювали нові джерела їжі. Це забезпечило їм еволюційну перевагу, яка згодом дозволила вижити після масового вимирання рептилій.