Польський Нацбанк встановив, що 78% українців працюють або шукають роботу, але значна частина з них заробляє менше, ніж польські працівники через мовний бар’єр, вид роботи та нерівні стартові умови. Попри активну інтеграцію, рівень безробіття серед українців вищий, а їхня економічна стабільність і довгострокові плани залишаються невизначеними.
Про це повідомляє PAP. Звіт Нацбанку охоплює період до середини 2024 року та базується на понад 3,7 тис. анкет, зібраних серед довоєнних українських мігрантів і людей, які прибули після лютого 2022-го.
У документі автори зазначають: саме українці залишаються однією з найважливіших груп, що підтримують польський ринок праці, але водночас вони часто заробляють менше за поляків, стикаються з вищим безробіттям і нерівними можливостями. Одним із ключових висновків звіту стало те, що українці зберігають надзвичайно високу активність на польському ринку праці.
78% іммігрантів працюють або активно шукають роботу, що, як зазначає Нацбанк, є значно вищим показником, ніж серед громадян Польщі. Для багатьох робота є не просто засобом для існування, а майже єдиним джерелом доходу:
- у довоєнних іммігрантів зарплата становить 90% усіх доходів;
- у біженців – приблизно 76%.
Українці за останні два роки стали ключовою частиною секторів, де традиційно бракує кадрів: логістики, виробництва, HoReCa та будівництва. Попри масову зайнятість, доходи українців суттєво відстають від польських.
Нацбанк прямо зазначає, що в багатьох галузях, зокрема у сферах, де домінують чоловіки, поляки отримують істотно більше. Причин кілька:
- нижчі стартові ставки для новоприбулих;
- мовний бар’єр;
- робота не за фахом;
- нижчі позиції в ієрархії підприємств;
- велика кількість тимчасових або сезонних контрактів.
У результаті різниця в оплаті праці інколи досягає десятків відсотків, особливо в промисловості й логістиці. Звіт показує ще одну важливу проблему: рівень безробіття серед біженців залишається помітно вищим, ніж у середньому по Польщі. Окремо зазначається, що жінки-біженки, які приїхали з дітьми, стикаються з труднощами в пошуку роботи через:
- потребу в догляді за дітьми;
- відсутність гнучких вакансій;
- мовний бар’єр.
Попри це, значна частина українців продовжує навчатися польської, і за останній рік рівень володіння мовою помітно виріс – це одна з головних ознак їхньої соціальної інтеграції. За даними Нацбанку, житлова ситуація довоєнних мігрантів і біженців поступово вирівнюється. Опитування проводили з 6 травня по 5 липня 2024 року, зібрали 3778 анкет, з них:
- 40% – довоєнні мігранти;
- 60% – біженці.