Попри те, що у 2023 році кількість зареєстрованих шукачів захисту у Німеччині збільшилася, українців серед них поменшало. Протягом року українців, які шукають захист у Німеччині, поменшало на 3%.
Згідно з даними Німецької федеральної служби статистики (Destatis), станом на кінець 2023 року у Центральному реєстрі іноземців (AZR) як шукачі захисту були зареєстровані 977 тис. українців. Це найчисельніша національна група серед претендентів на статус захисту.
Крім українців, цей статус також отримали 712 тис. громадян Сирії (+6%), 323 тис. громадян Афганістану (+13%), 200 тис. громадян Іраку (-5%) та 152 тис. громадян Туреччини (+51%).
Загалом в AZR зареєструвалися 3,17 млн людей – на 275 тис. більше, ніж у попередньому році. У статистичній службі це пояснюють визнанням 188 тис. українців, які шукають захисту.
Також зазначається, що серед громадян України значно більше жінок, аніж у інших національних групах (62%), а середній вік українських біженців становить 34 роки.
Крім того, німецький Інститут дослідження ринку праці та професій (IAB) виявив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії кількість громадян України в Німеччині зросла зі 156 тис. до 1,24 млн. Та у ринок праці українці інтегруються не дуже охоче – згідно з прогнозом рівень зайнятості біженців сягне 45% через п’ять років і 55% через десять років.
Це пояснюється тим, що, хоча освітній рівень українських біженців у середньому вищий, ніж інших груп, серед них переважають жінки. Крім того, через вищий середній вік вони мають гірше здоров’я (зокрема, через стрес). Інший фактор, що гальмує працевлаштування українців – уповільнення німецької економіки. Якщо вона відновиться через зростання демографії, це може покращити ситуацію.
Зазначимо, дедалі менше українських біженців, які перебувають за кордоном, планують переїхати назад до України. За останні півтора року їхня частка скоротилася з 50% приблизно до 26%. Щоб повернути людей, вживати заходів потрібно вже зараз, кажуть експерти. І йдеться не лише про ринок праці.