8 грудня сирійські повстанці захопили Дамаск, а багаторічний диктатор Башар Асад, який спирався на підтримку Росії, втік з країни. Ця подія стала символічним крахом не лише його режиму, але й обіцянок Путіна захистити союзника “будь-якою ціною”.
Колись Асад, впевнений у своїй непохитності, заявляв, що не повторить долю Віктора Януковича, який у 2014 році втік з України після Революції Гідності. “Передайте Володимиру Володимировичу, що я не Янукович, я нікуди не поїду”, — ці слова Башара Асада в 2014 році передав тодішній керівник ФСБ Сергій Степашин.
Але реальність виявилася інакшою. Наприкінці листопада 2024 року сирійські повстанці почали стрімкий наступ. За два тижні вони взяли під контроль Дамаск, а Асад, якого західні ЗМІ вже називають “сирійським Януковичем”, зник з країни.
Обіцянки Путіна, які залишилися словами
Путін неодноразово заявляв, що режим Асада під його захистом. У 2017 році він запевняв, що сирійських повстанців буде зупинено “ударами, яких вони ще не бачили”. Російські військові бази в Тартусі та Хмеймімі, на думку Кремля, мали стати гарантом стабільності.
Проте, коли режим Асада опинився під загрозою, обіцяної підтримки не було. Аналітики вказують, що Москва, ймовірно, вирішила уникнути загострення конфлікту на тлі власних внутрішніх та міжнародних проблем.
Доля диктаторів, які вірять Путіну
Історія Башара Асада ще раз показала, що обіцянки Кремля нічого не варті, коли ціна занадто висока. Від Януковича до Асада — список союзників Путіна, які сподівалися на його допомогу, але залишилися наодинці зі своєю поразкою, стає дедалі довшим.
Заява Асада “я не Янукович” стала іронічним епітафієм для його режиму.