Цієї п’ятниці Ізраїль завдав удару по території Ірану, що стало відповіддю на іранську масовану атаку тиждень тому. Видання The New York Times дізналося, що ізраїльтяни поцілили по військовій базі в провінції Ісфахан.
Як розповіли журналістам на умовах анонімності західні та іранські офіційні особи, внаслідок удару було знищено зенітно-ракетний комплекс С-300 російського виробництва.
Яка саме зброя вразила іранський об’єкт, невідомо. Троє західних і двоє іранських офіційних осіб заявили, що Ізраїль міг задіяти безпілотники та щонайменше одну ракету, випущену з військового літака. Раніше іранські офіційні особи заявили, що атаку на військову базу було здійснено невеликими безпілотниками, які, швидше за все, були запущені з території самого Ірану.
Двоє західних офіційних осіб заявили, що ракета була випущена з військового літака далеко від ізраїльського чи іранського повітряного простору, і що зброя включала технологію, яка дозволила їй уникнути радіолокаційної оборони Ірану. Двоє іранських чиновників заявили, що військові не виявили нічого, що входило в повітряний простір країни в п’ятницю, включаючи безпілотники, ракети або літаки.
Оглядач німецького видання Bild Крістофер Буль зауважує, що влада Ірану пишалася придбаними у Росії системами С-300. На військових парадах пускові установки обвішували портретами та цитатами аятоли Хаменеї.
Що таке система С-300
Зенітно-ракетний комплекс С-300 є радянською розробкою, яка серійно випускалася із середини 1970-років. В залежності від модифікації вона може збивати повітряні цілі на відстані від 40 до 200 км (але в більшості версій – до 75 або до 150 км). Такі комплекси стояли на озброєнні практично всіх країн “соцтабору” та експортувалися в дружні не соціалістичні країни.
На момент розпаду СРСР Іран не мав на озброєнні цих систем. У 2007 році Тегеран замовив у Москви 5 дивізіонів С-300, які зрештою були поставлені у 2015-16 роках у найсучаснійшій на той момент модифікації С-300 ПМУ2. Наразі Іран має 32 пускові установки С-300, що еквівалентно 4 дивізіонам.
Системи С-300 різних модифікацій неодноразово знищувалися під час російсько-української війни – з обох сторін. Крім того, ЗСУ неодноразово знищували більшу потужну і значно сучаснішу систему С-400, яку Росія створила вже після розпаду СРСР.