Після ініціативи Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону в Польщі запропонували власний перелік імен. До нього увійшли 17 постатей, які, на думку автора, можуть поєднувати українську та польську історію.
Про це пише Rzeczpospolita.
Головний редактор польського видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа опублікував власне бачення того, чиї імена могли б стати символами спільної історії України та Польщі. Його список з’явився після ініціативи президента України Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону.
Хработа наголосив, що запропонований перелік не є вимогою чи офіційною рекомендацією до Києва. За його словами, українська нація має право на власний “історичний наратив”.
Водночас автор зазначив, що в українсько-польській історії, окрім постатей, які викликають суперечки, є діячі, здатні бути взірцями для сучасності. Саме на таких іменах він пропонує зосередити увагу.
“Він радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається”, — зазначив Хработа.
До переліку можливих постатей для Національного пантеону України увійшли 17 кандидатів різних епох. Серед них є політики, військові, духовні лідери, науковці, письменники та інтелектуали.
Петро Могила у цьому списку згаданий як митрополит Київський. Автор підкреслює його роль у пошуку мирного співіснування різних конфесій у Речі Посполитій.
Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра названі державними лідерами, які брали участь у польсько-українській кампанії 1920 року. Хработа називає їх “батьками незалежності обох країн” та архітекторами союзу проти більшовицької Росії.
До списку також увійшов В’ячеслав Липинський. Він був істориком, політичним мислителем, одним із засновників українського консерватизму та польським шляхтичем за походженням.
Василь Мудрий згадується як діяч товариства “Просвіта”. Також він очолював Український національно-демократичний союз і був віцеспікером польського Сейму.
Серед запропонованих постатей є і Тарас Шевченко. Польський автор нагадує, що український поет, художник і мислитель підтримував дружні стосунки з польськими політичними засланцями.
Іван Пулюй у переліку представлений як український фізик, винахідник і один із піонерів дослідження рентгенівського випромінювання. Його постать Хработа також відносить до спільного інтелектуального простору.
Ізидор Шараневич згаданий як історик, археолог і професор Львівського університету. Він досліджував спільну спадщину народів колишньої Речі Посполитої.
Володимир Левицький потрапив до списку як український математик і громадський діяч. Він зробив внесок у розвиток української наукової термінології та співпрацював із польським математичним середовищем.
Юліуш Словацький названий одним із найвидатніших польських поетів. Його творчість була тісно пов’язана з українською культурою та фольклором.
Іван Франко у списку постає не лише як український письменник. Автор також згадує, що він писав польською мовою та співпрацював із польською пресою.
Кароль Шимановський включений до переліку як польський композитор. Він народився на території сучасної України.
Марко Безручко згадується як генерал Армії УНР. Він прославився обороною Замостя від Першої кінної армії Семена Будьонного.
Андрей Шептицький у списку представлений як митрополит Української греко-католицької церкви. Його також названо духовним лідером українців.
Окремо Хработа згадав Єжи Ґедройця та Богдана Осадчука. Обидва були публіцистами й інтелектуалами, які десятиліттями працювали над польсько-українським примиренням.
До переліку також увійшов Лех Качинський. Автор наголошує, що президент Польщі активно підтримував вступ України до НАТО та Європейського Союзу.