“Ти колись бачила труп?” – такими моторошними словами 14-річна Карлі Грегг зустріла свою подругу після того, як застрелила свою матір. Історія потрясла цілий штат США і весь світ, оскільки вбивство сталося лише за кілька хвилин після того, як Карлі повернулася додому зі школи.
Все почалося, коли мама Карлі, Ешлі Смайлі, дізналася про приховане життя своєї доньки – наркотики, одноразові телефони, проблеми в школі і “селфхарм” (самопошкодженнях). Дізнавшись про таємниці дочки, Ешлі обшукала її кімнату і знайшла 4 вейпи. Цей момент став переломним.
Про те, що сталося, стало відомо лише наприкінці вересня цього року, розповів Independent.
Карлі схопила пістолет і тричі вистрілила у свою матір. Потім покликала подругу, сказавши, що сталася надзвичайна ситуація. Спокій, з яким Карлі розповідала про те, що сталося, шокувало всіх. І це ще не все – вона також заманила вітчима додому, вдавши її матері, написавши повідомлення:
“Коли ти будеш вдома, любий?”
Коли вітчим повернувся, Карлі вистрілила йому в плече, але він встиг зупинити її. Підліток був заарештований на місці.
Прокурори зобразили Карлі як небезпечного вбивцю із подвійним життям. Але її захист заявив, що дівчина була в психозі на момент вбивства, страждаючи від серйозних проблем із психікою. Мовляв, вона чула голоси, страждала на дисоціативні розлади та різкі перепади настрою.
У суді показали моторошні відеозаписи: Карлі ховає щось за спиною за кілька хвилин до фатальних пострілів.
Захист стверджував, що Карлі приймала всі призначені їй ліки, але вони зненацька посилили її психічний стан. Адвокати пояснили, що 19 березня, у момент гострого стресу, вона опинилася у стані психозу та втратила контроль над собою.
Незважаючи на це, експерти, які виступали в суді, заявили, що Карлі осудна і здатна відповідати за свої дії. Психіатр, який дав свідчення раніше, говорив, що Карлі не пам’ятає, як стріляла у свою матір, що суперечило думці експертів.
Останній терапевт, що спілкувалася з Карлі перед трагедією, діагностувала у неї Великий депресивний розлад, сама Карлі ніколи не скаржилася на провали в пам’яті або галлцинації.
Проте дівчинка гордо заявила, що якраз нещодавно прочитала книгу Достоєвського “Преступление и наказание”, яка дуже вразила її. Головний герой цієї книги вбиває жінку, виправдовуючи це тим, що деякі особливі люди мають право чинити аморальні дії та злочини заради найвищої мети.
Щось нагадує, чи не так?