Уряд України активно працює над проєктом державного бюджету на 2026 рік, який передбачає певне зростання соціальних стандартів.
Після трирічного заморожування, очікується підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, що, відповідно, вплине і на розмір пенсій. Деталями майбутніх змін поділився експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін, аналізуючи відповідний лист Міністерства фінансів, розісланий до інших відомств.
“Нагадаю, минулого року було вирішено не збільшувати мінімальну зарплату і прожитковий мінімум цілих 3 роки, але наразі Міністерство фінансів почало готувати бюджетну декларацію на 26-28 роки, і там вже закладається підвищення, тобто виплати планують розморозити,” – повідомив Коробкін.
Як зростуть мінімальна зарплата та прожитковий мінімум?
За прогнозами та пропозиціями Міністерства фінансів, які навів експерт:
“Це не якась вигадка. У нас на руках конкретний документ, свідомо складений у Міністерстві фінансів,” – підкреслив Сергій Коробкін, водночас зауважуючи, що такі суми “ні в якому разі не можуть перекрити зростання цін”. Він нагадав, що “в уряді давно визнають, що навіть не сьогодні, а ще кілька років тому реальний прожитковий мінімум мав складати щонайменше від 6 до 9 тисяч грн.”
Експерт також згадав про популістські законопроєкти, як, наприклад, ініціативу Юлії Тимошенко (№12462), що передбачала значно вищі підвищення, але не мала шансів на реалізацію. “Звісно ж, цей законопроєкт навіть до зали Верховної Ради не дійшов… адже він є популістським і нереалістичним,” – констатував Коробкін.
Соціальна політика 2026: реформи та завдання для Мінсоцполітики
У листі Мінфіну окреслено низку завдань для Міністерства соціальної політики на наступні роки:
Прогноз економіки України на 2026 рік
Міністерство фінансів, за словами експерта, “оптимістично заявляє, що економіка України поступово відновлюється” і темпи інфляції зменшуються. Однак, визнається, що “економіка залишається вразливою як до зовнішніх, так і до внутрішніх ризиків”, а Україна “надалі продовжує спиратися, насамперед, на фінансову підтримку міжнародних партнерів”.
При цьому, як зауважив Коробкін, Мінфін робить “дивний” висновок, що можливе зменшення міжнародної допомоги позитивно вплине на скорочення дефіциту держбюджету. “На мою думку, він може зменшитися лише, коли країна віддасть всі борги, а не коли припиниться відповідна допомога,” – вважає експерт.
Незважаючи на скромні цифри, сам факт планованого “розморожування” соціальних стандартів після трирічної паузи є позитивним сигналом в умовах воєнного стану, підсумував Сергій Коробкін.