Родичі зниклих безвісти вже отримали із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, понад 62 тисячі витягів про такий статус їхніх близьких.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов.
“Громадяни вже отримали понад 62 тисячі таких витягів, але деякі родини отримували ці витяги не один раз. Наприклад, один раз витяг могла замовити дружина, потім – мама зниклого безвісти, потім під час оформлення певних соціальних виплат або гарантій могла бути вимога оформити більш свіжий витяг”, – зазначив він.
За словами уповноваженого, для родини на сьогодні цей витяг може стати підставою для відстрочки від мобілізації іншого члена родини, для оформлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, оформлення документів для отримання грошового забезпечення родиною військовослужбовця, який зник безвісти, тощо.
Добросердов також вказав на недопустимість виключення полонених із Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, бо тоді права цієї групи осіб будуть звужуватися, а це є незаконним.
За словами уповноваженого, коли їм через Червоний Хрест надходить підтвердження полону, то вони не знають, де саме знаходиться особа – є просто факт, що громадянин дійсно перебуває в полоні РФ.
“Якщо ми не встановили місце знаходження цього громадянина, ми не маємо права припинити розшук. Ми точно розуміємо, що ця особа не є вільною в своїх діях, рухах і реалізації своїх намірів, тому розшук не припиняється. Статус зниклого безвісти наділяє як самого зниклого безвісти, так і його родину певними правами. Якщо ми будемо виключати з цього реєстру полонених, то ми будемо звужувати їхні права, а це є незаконним”, – підкреслив він.
Тому, як зазначив Добросердов, усі, хто перебуває у полоні, все одно мають перебувати у цьому реєстрі і мати статус зниклих безвісти, бо вони зникли саме при таких обставинах.
Окремо уповноважений пояснив різницю між депортованими і переміщеними особами та особами, зниклими безвісти.
За його словами, є окремий реєстр переміщених, депортованих осіб, зокрема дітей, і є реєстр зниклих безвісти осіб.
“Депортовані і переміщені – це мова іде більше про цивільне населення, яке залишилося на окупованій території. Це коли окупаційна влада примусово ставить вимогу, щоб певна особа\група осіб перемістилися в межах окупованої території (це буде незаконне переміщення) або перемістилися на іншу територію – але вже країни-агресора (це вже будуть депортовані)”, – сказав він.
Добросердов також поінформував, що у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, наразі є 866 рішень судів про визнання осіб померлими.
За його словами, деякі родини володіють інформацією, що зниклий безвісти фактично загинув, однак тіла немає і неможливо у Реєстрі актів цивільного стану зареєструвати факт смерті особи.
“По суті має бути лікарське свідоцтво про смерть і поки лікар не огляне тіло, то таке свідоцтво не видається. Тому у родин є таке право – не обов’язок, а право – маючи певні відповідні докази, фактичні дані – звернутися до суду, і суд за результатами розгляду такого позову може винести це рішення”, – зазначив він.
Добросердов пояснив, що це рішення більше впливає на можливість родини розпоряджатися певним майном, зокрема військового, тобто на можливість розділити майно в порядку розподілу спадщини, подати певні заявки щодо пошкодженого\знищеного майна, дружина, наприклад, може оформити розлучення і вирішити низку інших побутових питань, пов’язаних, у тому числі, зі спільними дітьми тощо.
“Розшук такого захисника як зниклого безвісти точно не припиняється. Розшук припиняється або якщо він повернеться живий, або якщо буде проведено розслідування і слідчий або прокурор винесе постанову про ідентифікацію тіла”, – запевнив уповноважений.