Країни Європейського Союзу переходять від політики безумовної підтримки до жорсткої інтеграції українців у ринок праці. Ті, хто звик жити виключно на соціальну допомогу, вже найближчим часом можуть опинитися перед вибором: офіційне працевлаштування або втрата статусу. Про це заявив очільник «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник, повідомляє Експерт із посиланням на ефір Київ24.
За словами експерта, уряди західних країн, зокрема Німеччини, більше не готові утримувати осіб, які не проявляють бажання соціалізуватися та вивчати мову. «Картина, де можна все життя жити на соцдопомогу, навряд чи збережеться», — підкреслив Воскобойник. Німеччина вже розпочала перегляд умов виплат, стимулюючи біженців до швидкого виходу на роботу.
Ключові зміни в політиці ЄС на 2026 рік:
- Відмова від автоматичного захисту: Після завершення війни (або поточних термінів дії директив) єдиного правила ЄС не буде. Кожна країна самостійно вирішуватиме долю українців, базуючись на їхньому вкладі в економіку.
- Жорсткі обмеження для чоловіків: Норвегія вже офіційно припинила надавати тимчасовий захист новоприбулим чоловікам призовного віку з України, і цей тренд може поширитися на інші країни Північної Європи.
- Зниження темпів реєстрації: За підсумками 2025 року кількість надання статусів тимчасового захисту впала на 14% порівняно з 2024-м, що свідчить про насиченість ринку та посилення критеріїв відбору.
Станом на березень 2026 року в країнах ЄС перебуває понад 4,3 млн українців. Проте експерти зауважують: що довше триває війна, то менше людей планують повертатися, що створює додатковий тиск на європейські бюджети.
«Захід зацікавлений у ресурсах — людських та інтелектуальних. Тих, хто працює, залишать. Ті, хто сподівається лише на допомогу, ризикують втратити право на перебування», — резюмував Василь Воскобойник.
Ця зміна парадигми є чітким сигналом для української громади за кордоном: пріоритетом стає не «виживання», а активна «участь» у житті країни, що надала притулок.