Частина випускників уже склала Національний мультипредметний тест, але не всі задоволені результатами. Що робити тим, хто не задоволений, в інтерв’ю «Главкому» детально розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.
Багато батьків та випускників за звичкою минулих років сподіваються на процедуру перегляду результатів. Проте Тетяна Вакуленко чітко розставила крапки над «і» у цьому питанні.
«Як такої апеляції на результат НМТ не існує. Оскаржити результат неможливо, тому що всі завдання перевіряються автоматично. Немає, як раніше, завдань з розгорнутою формою відповіді, яку б перевіряла людина. Всі отримують однакові завдання і відповіді однаково оцінюються», – наголосила очільниця УЦОЯО.
Водночас у Центрі залишають простір для виправлення глобальних помилок. Якщо батьки помітять безпосередню помилку в умові самого тестового завдання і повідомлять про це у зверненні, УЦОЯО обов’язково перевірить його відображення на екрані. У разі підтвердження дефекту рішення буде ухвалено на користь абсолютно всіх учасників. Як приклад, Тетяна Вакуленко згадала випадок трирічної давнини, коли через технічний збій з умови завдання зникло одне значення, що унеможливило його розв’язання, – тоді бали були переглянуті для кожного випускника.
Технічні збої на місцях – один із найбільших страхів абітурієнтів. Організатори наголошують: будь-які претензії до роботи техніки чи умов у кабінеті потрібно висловлювати негайно, не залишаючи аудиторії.
«Якщо ж ми говоримо про технічні якісь проблеми під час проходження оцінювання, то про них потрібно повідомляти одразу, просто в екзаменаційному центрі. Скажімо, якщо техніка не працювала адекватним чином, чи виникла якась інша проблема, потрібно піднести руку, про це повідомити, і проблему мають усунути. Якщо проблему не усунули, то потрібно писати апеляційну заяву на порушення процедури», – підкреслила Тетяна Вакуленко.
Цьогорічний формат тестування враховував величезну кількість безпекових ризиків. Будь-які альтернативні розгалужені формати несли б занадто багато загроз, передусім логістичних.
Через небезпеку УЦОЯО не створює тимчасових екзаменаційних центрів безпосередньо на території Херсонської області. Для мешканців Запорізької області найближчою та єдиною безпечною локацією є саме місто Запоріжжя.
«Ми не створюємо тимчасових центрів на Херсонщині. У Запорізькій області найближче місто, де можна написати тести, це Запоріжжя. Відтак, цим учасникам потрібно буде двічі їздити для проходження тесту, а якщо ситуація буде дуже несприятливою, то і чотири рази – тобто в основну і в додаткову сесію», – зазначила Тетяна Вакуленко.
Організація іспитів за межами України стає дедалі складнішою. Логістика для родин є дуже дорогою, адже подорожувати доводиться дитині у супроводі дорослого, оплачуючи квитки та проживання.
«Також ми розуміємо, що такий формат може суттєво зменшити спроможність проводити такі оцінювання за кордоном. Закордонні партнери можуть бути не готовими стільки днів надавати нам свою підтримку.
І плюс потрібно враховувати, що логістика за кордоном є теж доволі дорога. Тож вступникам доведеться щонайменше двічі оплачувати подорож. І часто це подорож не однієї дитини, а дитини з дорослим. А ми, на жаль, теж не можемо створити тимчасові комунікаційні центри в кожному місті, місті, містечку, де перебувають наші громадяни. Хоч ми намагаємося зробити все від нас залежне і маємо справді величезну кількість локацій для тестування», – підкреслила очільниця УЦОЯО.
В УЦОЯО резюмували, що попри намагання відкрити максимальну кількість локацій, створити тимчасові комп’ютерні центри в кожному маленькому містечку за кордоном чи в Україні фізично неможливо. Проте наявна сітка центрів забезпечує оптимальний баланс безпеки та доступності, а можливі точкові зміни у процедурі розглядатимуться вже під час підготовки до наступного навчального року.
«Ми, на жаль, теж не можемо створити тимчасові комунікаційні центри в кожному місті, місті, містечку, де перебувають наші громадяни. Хоч ми намагаємося зробити все від нас залежне і маємо справді величезну кількість локацій для тестування.
Усі ризики бралися до уваги не лише нами, але й Міністерством освіти і науки України, Комітетом Верховної Ради з питань освіти та науки та інновацій, омбудсменами з питань захисту дітей та питань. Ми це все проговорювали. Можливо, у наступному році щось зміниться», – підсумувала Тетяна Вакуленко.
Як відомо, випускники, які через тривалі повітряні тривоги, нічні обстріли, втому та недосип відчувають себе неготовими до складання Національного мультипредметного тесту, мають законне право перенести іспит на додаткову сесію.
«Главком» писав, що розробка, перевірка та формування тестових завдань для Національного мультипредметного тесту залишається трудомістким процесом, за яким криється робота сотень освітян. За словами Тетяни Вакуленко, основою для сучасного НМТ залишаються затверджені ще у 2018–2019 роках програми Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Саме відповідно до них наразі розробляються всі актуальні добірки тестів.